Розкішний білий колір

Частина 13. Дивний третій Господар знайшов щура.

-Він здоровий: на тілі немає ніяких ознак внутрішніх ушкоджень або поранень. Схоже, ніщо не порушено, більш того, органи, схоже, добре адаптуються до звичайної, холодної погоди. За останні декілька тижнів не було ні застуди, ні лихоманки. Пан здоровіший, ніж раніше, Мілорде.,- сімейний лікар поклав звіт про стан здоров'я нещодавно прибулого юнака на стіл Господаря. Відколи біловолосий третій Молодий Господар маєтку повернувся, після зникнення, кілька тижнів тому, всі таємно турбувалися про почуття Мулена.

Вонін, відповідальний за добробут родини Фраунсів, літня людина, що прослужила повних п'ятдесят три роки життя: прекрасно знав стани здоров'я всіх членів будинку, як свої п'ять пальців, а особливо і наймолодшого.

Маленька дитина народилася дуже хворобливою: кожен місяць лихоманка на цілий тиждень, якщо не проводилося регулярного обстеження. Неначе крихка фарфорова лялька, що могла розбитися від щонайменшого дотику, тому всі домашні дуже турбувалися.

Але через гострого язика та вимогливого тону багато підданих було звільнено – через це інші насторожено ставилися до аристократа.

Лорд Донте Емілліан Фраунс, Господар маєтку, уважно проглянув деталі звіту, знайшовши один аспект, що дуже цікавив душу. Поглянув на підлеглого чоловіка, що стояв перед столом.

-А як щодо причини зміни волосся та очей? Ви запитували про це у свого сина, Колана?

-Так, але він не знайшов ніякої вірогідної причини, окрім можливості наслідку внутрішньої мана-реакції.,- юнак, Колан, був винятковим провидцем духів, але все ще не міг віднайти пояснення таких кардинальних змін, але все ж таки догадки збігалися з думками священика Храму, що прийшов дослідити душу кульбабки.

-Як таке можливо? Мулен афродита мауретан, але не мав ядра мани і тим більше не міг використовувати здібності.,- в нерозумінні насупив брови Володар.

З кожним днем дивацтва сина ставали все більш очевидними – це стосувалося не лише зовнішності, але і характеру, серйозні зміни стали досить помітними: відмовився прийняти останні прикраси та мантії, надіслані дядьком. Він промовив: ''Це надто багато для мене''. З такої промови, дружина, що нині занадто опікувала льодовиту красу та була свідком, знаходилася в трансі до кінця дня. Третій син продовжував проводити дні в саду зі своїм новим звіром – лисеням, мовчки читав у бібліотеці, маючи намір закінчити всі тисячі книг, відмовлявся від прислуги та наполягав на тому, аби робити все самостійно, і що саме головне, не сказав жодного нешанобливого слова нікому в маєтку,- поводився дуже гідно та відсторонено, за винятком випадків, що стосувалися близьких. Можливо, ця зміна є результатом життя в північних горах, що радикально вплинуло на особу юнака.