Геройський шлях уславленого лиходія (том 9-12)

Частина 187. Тільки один

Заклиначі пройшли далі коридором, чекаючи незабаром зустрітися з загоном Сун Ло, але цього не сталося.

- Непогано вони примудрилися втекти, - з презирством прокоментував Лев.

— Головне, щоби не нарвались знову на неприємності. Не хотілося б знову витрачати на них час, — озвався Шен, розглядаючи рівну чорну стіну.

— Така турбота про ближнього для тебе невластива, — зауважив Лев. — Навіщо взагалі було давати ту обіцянку примарі?

Шен сумно зітхнув.

— До речі, хтось мені пояснить, звідки тут узявся цей юнак? - продовжив сипати запитаннями Лев.

Шен покосився на Ала, який йшов поруч із оголеним мечем у руках, уважно оглядаючи стіни.

— Якщо коротко: він пішов у гробницю за нами і звалився з верхніх рівнів у ліс.

— Вражаюче везіння! - Захопився Лев. - А якщо докладно? Часу в нас вистачає.

Шен розвів руками.

— Насправді я навіть не знаю, що тут додати.

- Бідолашний Лунг, - оцінив Лев, - він зжере свою мантію, якщо дізнається.

— Думаю, Лунг зовсім не бідолаха, — втрутився Муан. — Якби йому «пощастило» впасти так глибоко в гробницю, ми, мабуть, більше ніколи б його не побачили.

- Так, безумовно, молодик звалився в потрібне місце у винятково вірний час, - покивав Лев.

На цьому розмова вичерпала саму себе, і якийсь час йшли мовчки. Чорні стіни і високі стелі, що губляться в темряві, створювали вражаюче сильне відчуття замкнутого простору. Навіть світло від полум'я на долоні Шена, що висвітлює шлях далеко вперед, не рятувало від тривожної напруги.

— Я маю, що додати, — раптом промовив Ал, повертаючись до розмови.

Тиша пригнічувала, тому всі з доброзичливим очікуванням зиркнули на нього.

— Біля входу до гробниці очікують люди контрольного бюро. Здається, вони схопили старійшину Лунга.

Шен різко зупинився і повернувся до нього.

- Що?! Схопили його?

Ал навіть на мить здивувався, не чекаючи, що Шена настільки схвилює доля старійшини піку Духовного щита.

— Я не впевнений... — продовжив хлопець, тепер обережно підбираючи слова. — Я якраз скористався метушні і втік. Вони боролися зі старійшиною, але завершення битви я не бачив.