Перенесена в інший світ разом із ігровою фермою( ТОМ 1 из 2)

Частина 22 - Неслухняні дітки

Чен Сяо Сяо чудово знала про ситуацію, в якій опинилася родина. Вони тільки почали, якщо їм справді доведеться боротися з цими пліткарками, вони лише викличуть проблеми. Тож їй довелося стриматись цього разу.

"Ах, Сяо Сяо, це все наша вина. Інакше ти вже мала б шукати собі чоловіка!" - Місіс Чен була сповнена вини. Її дочка була в тому віці, коли вже час шукати чоловіка, але довкола не було відповідної родини. І після образ тих мерзенних жінок вона відчула себе ще більш винною.

"Мамо, не кажи так!" - Чен Сяо Сяо трохи спохмурніла. Вона не хотіла шукати чоловіка так швидко. Їй було всього 16, у її минулому житті в такому віці вона все ще була б дитиною, яка ходить до школи.

Вона бачила себе дитиною, але місіс Чен думала інакше. Однак, з огляду на нинішню ситуацію вдома, вона не могла нічого вдіяти, тому сумно змирилася: "Сяо Сяо, мама знайде тобі хорошу родину"

"Мамо, не поспішай. Правда!" - Чен Сяо Сяо посміхнулася і сказала: "Мамо, я почну готувати обід. Сьогодні у нас буде смачна рибка!"

"Добре!" - Місіс Чен зрозуміла, що її дочка не зацікавлена ​​у продовженні цієї теми, тож зупинилася.

Вдень сім'я насолоджувалась порцією смачної тушкованої рибки. Як і очікувалося, троє малечі закричали від радості. Дві великі рибки швидко стали кісточками. Місіс Чен глянула на усмішки своїх синів та дочок і теж усміхнулася.

Після обіду молоденькі, навіть не зробивши перерву, відразу покликали собак і вибігли грати. Коли Чен Сяо Сяо перестала мити посуд, нікого вже не було видно.

Вийшовши надвір і почувши голоси молодших із задньої частини будинку, Чен Сяо Сяо підійшла туди і побачила, як вони грають навколо колодязя, колір її обличчя змінився.

"Чжен Юань, Чжен Бінь, Лань Лань, зараз же повертайтесь!"

"Старша сестра!"

"Старша сестро, ти тут!!"

"Старша сестро, чому ти теж прийшла?"

Всі троє молодших заговорили одночасно, особливо коли побачили її схвильований і засмучений вигляд, тріо перезирнулось і всі троє опустили очі.

"Ви хочете померти? Ви знаєте, наскільки глибокий цей колодязь? Якщо впадете, не зможете вибратися. Це не річка зовні, де важко потонути!"

Чен Сяо Сяо була зла і засмучена. Вона відтягла їх трьох від колодязя. Вона смертельно злякалася, що вони впадуть туди. У той же час вона пошкодувала, що не додумалася поставити паркан чи якусь іншу огорожу, щоб тримати молодших подалі від нього.