За межами можливого

БІЙКА

КЕТРІН
Ранок був досить вдалий. Прокинулась я не в своїй кімнаті. А в кімнаті Ноя. Він смішно сопів мені в плече. Я намагалась вилізти з під нього. Згодом я змогла виповзти з під нього підклавши йому під руки подушку. Ной підмняв її під себе. Я трошки посміхнулась. Підійшла до шафи та вийняла його штани та знайшла там в кишені ключі від своєї кімнати. Я була одягнена в топ і шорти.  Я вийшла в коридор та пішла до своєї кімнати. Я відкрила двері та зайшла в кімнату, одразу пішла в душ. Помилась гелем для душу з запахом мої улюбленик квітів ,орхідей. Обмотавшись рушником я вийшла з ванної кімнати. На ліжку сидів Макс. Я закричала і рушник впав.
- Ахахах
- Ти шо тут робиш? - спитала я.
- Прийшов в гості. В тебе афігенне тіло. Навіть краще ніж я уявляв.
- Звичайно дякую за комплімент. Але чому ти мене уявляє, - сказала я піднімаючи рушник.
- Ну розумієш, - тягнув він.
Двері гучно відкриваються і в кімнату забігає Ной. Він знімає з себе спортивну кофту і дає мені, при цьому намагаючись мене прикрити.
- Ти чого тут забув, - спитав Ной.
- Просто прийшов.
- Ну то просто і піди.  І перестань на неї дивитись.
- Кет в тебе просто афігенні ноги.
Ной не втримався і заїхав йому кулаком в носа. Той лиш похитнувся але не впав. Потерши долонею носа та глянувши на мене, ніби  питаючи дозволу вступити в бійку. Я негативно похитала головою. Це його не зупинило. І вже через секунду вони катаються по підлозі руйнуючи все на своєму шляху. Я мовчки спостерігала за ними. Через хвилину в мене увірвався терпець.Ной сидів на Максі. Я зашла в ванну за взяла металевий тазик та набрала в нього води. Я вийшла з ванної кімнати. Макс сидів на животі Ноя і бив його в лице той тільки й встигав ставити блок. Я облила їх водою. Вони подивились на мене. Макс скористався моментом та вдарив Ноя в лице, той не встиг поставити блок і отримав по пиці. Двері з гуркотом відкриваються і в кімнату забігаю Бен. Бачучи Ноя і Макса які б'ються, всі мокрі. Мої ноги всі в крові. Та як я стояла боса на уламках настільної лампи та вази. Бен схопив їх за кофти та викинув з кімнати за двері їх обох, закривши за ними двері на ключ. Підійшов до мене обійняв та сильніше обмотав мене в кофту. Взяв мене на руки та поклав на ліжко та пішов в ванну за аплечкою. Взяв пінцет і мою ступню та почав виймати шматочок за шматочком. Я кривилась та іноді зойкала. Він поливав ноги перекиссю. Іноді дмухав коли пекло.
В двері хтось постукав ,да так сильно що вони чуть не злетіли з петель.
- Кет впусти мене. - сказав Ной.
Бен подивився на мене. З погляду я зрозуміла все. Він питав, чи впускати його. З мого погляду він зрозумів, що хай відчинить двері. Він обережно поклав мої ноги на ліжко, а сам пішов відкривати двері.
Ной зайшов в кімнату. Він був в порваній футболці, яка була в його та Максовій крові. В кімнаті одразу запахло кров'ю. Бен знову сів на ліжко та поклав мої ноги собі на коліна та продовжив виймати шматочки битого скла. Ной спостерігав за ним, а потім перевів погляд на мене. Взяв мене за руку.
- Пробач, я не хотів.
-Тобі ні за що вибачатись.
- Але в тебе рана.
- Нічого все заживе. Бен все зробить так, що воно до вечора заживе. Він часто обробляв мені рани коли я була в Ніка.
- Що-що, а латати рани Кет я вмію! - сказав Бен, продовжуючи свою роботу.
- Дякую тобі за те, що ти доглядав за нею весь той час, коли мене не було поряд.
- Не має за що. Це було навіть в радість мені. Я давно не міг так просто говорити з людьми.
- Так давайте цього не згадувати. -сказала я.
- Повністюз тобою згоден, - сказав Бен.
- Там ще багато, - сказала я дивлячись на ноги.
- Вже майже все.
- Це добре, - сказала я і лягла на ліжко.
Ковта трохи задерлась, Ной її смикнув в низ. Бен подивився на нас і засміявся.
- Мене можеш не боятись, - сказав він Ною.
- Я не претендую на Кет.
- Це добра новина, - сказав Ной.
- Я претендую лише на дружбу. Нашого спілкування мені цілком достатньо.
- Отже ти мене ревнуєш? - сказала я.
- Ні. Неревную. Просто хочу щоб особи чоловічої статі тримались від тебе подалі.
- Хаха.
- Так все я закінчив. Залишу вас на цій чудесній ноті.
- Бен зайди до мене десь в 16:00.
- Нащо?
- Я хочу щоб ти зі мною з'їздив по плаття,  на бал.
- Отже мені не треба дивитись? - сказав Ной.
- Просто він за професією зовсім не охоронець.
- А хто ж він?
- Я дизайнер одягу. Шив речі  людям.Отже знаюсь на платтях які підчеркнуть всі гарні частини тіла та прикриють всі недоліки.В Кет немає недоліків.В неї ідеальна фігура.- сказав Бен.
- Дивна професія як для хлопця. - сказав Ной.
- Ну я добре малював .
- А що зараз не малюєш?
- Ну я малював. А потім мені випала чудова можливість заробляти багато грошей. Мені запропонували роботу один з помічників Ніка.
- Тепер все ясно.
- Ной ти йди до себе в кімнату, а я візьму деякі речі і також прийду.  Бо тут в кімнаті треба ремонт робити.
- Ну тоді йди до мене.  Ось ключі, - сказав він даючи мені ключі, - а я повідомлю директора, що тут потрібен ремонт.
- Добре.
- Да і доречі бал якій сьогодні в вчері.  Бал-маскарад.  Всі мають бути в масках.
- Чудово.  Такого одягу я ще не носила.
- Не переживай, - сказав Бен, - сходим і купим.  Все буде добре.
- Абиж то. Ной я візьму твою машину?
- Так беріть але, щоб за кермом сидів Бен.
- Ну добре. - ми з Беном переглянулись і посміхнулись.
Ной пішов до директора.
- Через 20 хвилин під центральним входом.
- Ок, - сказала я.
Я схопила джинси білі і бірюзовий топ. Швидко забігла в ванну трошки накрасилась( помада, туш, стрелкі). Вділа штани і топ. Взула туфлі на каблуку. Вибігаючи з кімнати забула взяти піджак і вернулась назад. Взяла білий піджак і побігла в кімнату Ноя.  Взяла ключі від машини. Я запізнювалась на 5 хвилин.  Я просто не навиджу запізнюватись.  Зняла туфлі і вирішила стрибнути в вікно. Вікно кімнати Ноя виходить в центральний двір. Мені не можна впасти ,так як я вся в білому. Ключі поклала в кишеню.  Піджак оділа на себе.  Туфлі взяла в руки.  Розбіглась і стрибнула в вікно. Так аби стрибнути на статую в фонтані. Секунда і я вже на фонтані. Ще секунда і вже стою біля центрального входу. Бен дивився на мене. Всі дивились на мене. Я поправила зачіску взула туфлі і пішла до машини. Без вагань сіла за кермо. Бен лиш посміхнувся.
- Хтось любить ефектне появлення? -сказав він мені.
- Хтось не любить запізнюватись.
- Аналогічно. Не люблю ні чекати, ні запізнюватись.
Ной дзвонив на телефон. Але я не брала трубку. Прийшла смс "Я ж просив, щоб за кермом був Бен. І що це за показуха перед всіма? "
-Ой,- сказала я з сарказмом.
Бен подивився в телефон, потім на мене. З мого погляду зрозумів все. Розвернувся до вікна і дивився в нього.
Ми поїхали в торговий центр. Так як ми знали за чим ідем. Бен зразу потянув мене по потрібним нам магазинам. Я втомилась і Бен також але пошуки тривали. Ми проходили біля вітрини магазина і я побачила найкраще в своєму житті плаття. Я зупинилась і дивилась на нього. Бен також зупинився і простежив за моїм поглядом.
- Воно просто шикарне. - сказав він, взявши мене за руку повів в магазин під назвою "Розкіш".