Excellent student

Частина 1

Той момент, коли співає "Follow rivers" о шостій, і він механічно відкриває очі. Подумки "дякує" самсунгу за його точність у часі і мружиться, коли босі ноги торкаються крижаного ламінату. Звичайно, встає, звичайно піде о восьмій на пари, звичайно, коли прийде додому, буде зубрити матеріал, бо йому потрібна ця чортова стипендія; він має друга, мету на п'ять років і невимовне бажання знайти пригод на свою дупу сьогодні. Тільки напевно це лише десь глибоко, там, у центрі грудної клітки. Хочеться сексу, наркотиків, алкоголю. Лише на один вечір, бо цього просто бажає. Навіть не для того, щоб відпочити. Техьон хоче зловити кайф.

Млявість і невиспаність. Йому вісімнадцять і так, це його однушка, яку зняв за власні кошти. Велике, широке підвіконня, як він й хотів. Там чудово дивитися фільми і перечитувати конспекти.

"А ще тягнути дим з чергової цигарки, дивлячись на ранковий Тегу"

Невеличкий столик на кухні, де ніколи не стоїть тарілка, тільки ноут і чашка кави. Їжею Техьон насолоджується на підвіконні, а кухня — це лише місце, де хочеться приготувати щось смачненьке, сісти за лекцію і знову відключитися від цього світу.

"І щоб тебе трахнули на тій стільниці"

На підвіконні в кухні досі валяється книжка з психології, яку давно потрібно віднести до бібліотеки, але щось туди ноги Техьона не ведуть вже пів місяця.

Сідає за ноут, паралельно заварює каву, дістає улюблене печиво з наповнювачем зі смаком полуниці, і так, це його сніданок: кава, печиво і екран. Ох, щось хочеться здохнути (але не Техьону, який з цікавістю починає читати новини й перевіряє соцмережі)

Він хоче кайфу, але не в цьому житті. У наступному. Як "шкода", що це наступне наступить сьогодні ввечері, а точніше вночі.

Тільки Техьон про це не знає, знаю лише Я. А мене він знає, тільки ніколи нічого не питає, відмахуючись від мене, як від непотрібної ділянки мозку.

***

Цигарки. Запах тютюну виїдає мозок, але студента плавить від цього, хочеться задихнутись ним. Тільки люди заважають, що постійно гудуть, як бджоли, намагаючись ужалити його тіло своїми поглядами. Ха, Техьон товстошкурий, їхнім жалам не дотягнутися до його вен. Він навчився відключатись, фокусуючись лише на тому, що подобається. Як він опинився в цьому місці?