Вічі

54 16 1
                                    

Хах, привіт, заходь до мене, дитя.
Звідкіля тебе принесло життя?
Не дивись  на маску мого лиця!

Як людині живеться без зору?
Ха!В мене забрала його доля...

Знаєш, я не люблю таких людей,
Які нічого, крім чорних дверей,
Не бачать у світі пильних очей.

Тому я і ношу хитру маску,
Бо  ніколи не обмину щастя.

Може й ти трохи поносиш її?
Побачиш думи радісні й сумні,
Бо ми зовсім не душею сліпі!

Так навіщо нам потрібні вічі,
Щоб побачити розквіт сторіччя?

Безмовний шепіт Where stories live. Discover now