Цього року я відпускаю грози,
В пітьмі сонячної волі, негоди,
Я знову, згадаю тебе
Та знай моя мила сестро
Я досі пам'ятаю тебе,
Хоч вже півроку пройшло,
Я не забуду всі ті вечора,
Я знаю, прийде той день,
Коли ми зустрінемось знов,
Але то вже буде інше життя,
Інше небо, в раю...
Ти лягла і заснула навічно,
Упала додолу землі,
А прокинулась в небі чудеснім,
Але вже не на чорноземах.
Довго блукала по полю,
Шукала чогось,
Чи й знайшла,
Побачила в морі негоди,
Їх забрала й пішла.
Джейн Веспер Домінік
Тема розповіді 29
Тема: Цього року я відпускаю...
Від Таїс Золотковської
