В сквері дряхліє стара альтанка
Що ще тямить твою обіцянку.
Час завше стрімко впада в затоку,
Ба я ще співа кожного року.
Осінь пускає темні кораблі,
Журлива природа на полотні.
Всі мрії та надії зів'яли,
Проте все ще твій портрет писали.
Зима мене обійма холодом,
Крижані думи палять голову.
Випускає сльози янгол сніжний,
Який до тебе торкався ніжно.
Весною моя надія квітне;
Пилок шукає по-всьому світу.
Мене покриває барвистий флер;
В кольорових спогадах я завмер.
Літом я палаю від самоти;
Не можу відрізнити кольори.
Птах полетів вслід за дивокраєм,
Ба я все ще на тебе чекаю.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
