Лагідно пише мій портрет митець,
Бо я для нього уроди взірець.
Боготворить моє зображення,
Я почуваюся ображеним.
Через сей гніт я вийшов за межі,
Митець кричить:"де твоя безмежність?!".
Геній, що обманув свої очі
Заради п'янких примар урочих.
Та той все не розумів секрету,
Чого я інакший на портреті.
Чи йому не вистача кебети?
Люттю стер некрасивого мене,
І він знов уявля моє лице,
Що зроду не образить та не вб'є
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
