Я сидів серед колючих дзеркал,
Крига не бачить моїх почуттів;
Я немов бруд посеред сих снігів.
Я холоду вже більш не відчував.
І ось знайшла мене чорна тінь.
Огорнула кригу м'яким пір'ям,
Сама огорнулася сумлінням,
Ба ми мовчки дивились в далечінь.
Дивимося довго та німуєм,
Поки я мрак в голові мережу.
Велике співчуття є безшумним.
Тінь пішла, коли я спочив серцем;
Сніги та лід їй вдячні безмежно -
Вона забрала мрак, мені легше.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
