Я бродив по яскравим стежинам,
Зрів щасних добродіїв та митців,
І сам через це ставав щасливим.
Ба мимохідь натрапив на скнару,
Що своїм щастям ділитись не хтів,
Бо його в нього один раз вкрали.
Йому трохи байдуже на інших,
Головне, що він кохає себе.
Можливо, це навіть розумніше,
Ба краще, щоб всі щасними були.
Знаю, що, може, журба погребе,
Проте невже не всі ми є людьми?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
