Барвами кривавить погідний сквер;
Борей розсипа в усебіч етер.
Тут яхонти, смарагди й рубіни
Співа про шлях кожної людини.
Мене, вартового, тягне земля;
В суцвітті витратив своє життя.
Я дав стеблинам яскравий ліхтар,
Радістю й журбою їх поливав.
Зустрівши літа, я впав на квітки,
З яких я колись видирав голки.
На останок вони співа мені.
Смертний подих, заплющивши очі,
Я чую тендітний спів урочий
Про безвічні дні та вічні ночі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
