Вдома дряхліють спогади та стіл;
Копіт й обіцянки — його окіл.
Ми з друзями не зріли дзиґарів,
Ми відпускали у небо птахів.
Тепер сам під годинником сиджу,
Чатуючи коротку мить одну,
Колись нас виснажить недовгий час
І забудемось серед пустих фраз.
А поки годинник коле розум;
Все невпинно б'ється знов і знову,
Даючи надію, що я зможу.
Встануть на одну містину стрілки,
Забудуться вади та помилки;
Більш не турбуватимуть дзиґарі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
