Ревуть автівки, за ними — залізниці.
Ми в безладі, мов у грі на шахівниці.
Хто залишився — самому вже не спиться.
Благаю, не втікай так швидко за овид,
Я ще не сказав твоє любиме слово,
Котре би повернуло тебе додому.
Все своє дозвілля я дивлюсь на стелю,
Бачу, як мрії рояться біля мене.
Вони порошать у порожній оселі.
Можливо, ми по різні сторони межі,
Але ж закови на серцях у нас одні,
Тому, прошу, не губіться на рубежі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
