Межи воріт мене стріча велет,
І вже пильно дивиться на мене.
Думає, чого вартий цей чужак.
І перед величчю я вмить закляк.
Глибокий голос піднімає він:
"Серед моїх людей ти — лиш тінь.
Нікого іншого не смій вдавати,
Бачачи мою розкіш строкату!"
Налякавши мене, він відпустив.
Я поклонився і пішов без слів.
Я бачу багате, інше життя,
Згадуючи, хто тут насправді я.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
