Я не годен терпіти тишину,
Тому відчиняю вікна й двері.
Лине легіт, чую радість людську,
Щоб знати, що хтось тут біля мене.
Я зорю на їхній щасний побут,
Я теж хотів би таку рутину.
Коли ти вчуваєш тільки мову,
Що щиро радіє кожній днині.
І я досі слухаю спів світу,
Просто щоб знати, що він існує,
Проводячи в пустій хаті літо,
Де лишень вітер жалісно дує.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
