Рушилася ніч, день минув,
І ти знову кудись утік,
Лишаючи мене між дум,
І я забуваю твій лик.
Ванькир запруджують тіні,
Я бачу наші обличчя.
Скаржусь, бо рідніші стіни,
А ти й не зориш у вічі.
Поки я грався із тьмою,
Ти сміявся з кимось явним.
І я дивлюсь за тобою,
Наче я лишень примара.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
