Відлуння рисок — креслить олівець,
Катує прілуватий папірець.
Малює мою молоду шкіру,
Але всі штрихи все одно сірі.
Я лягаю під відкритим небом,
Батьки пестяться побíля мене.
Але вже на іншому листкові,
Вони не зна межу своєї мови.
Я з палкими друзями своїми
Збираю з дерев вогні ряхтливі.
Але вітер їх по світу несе,
Лишаючи на самоті мене.
Олівець на останньому листку
Рисує розгубленість мою.
Де дійшлого мене на самоті
Тихо жахають аркуші нові.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
