Небо одягає чорний серпанок,
Прикрасою слугує ярий місяць.
Доки свічки не згорять до світанку,
З могил вставатимуть знайомі лиця.
Діти стукають у двері зі сміхом,
І раптом чути "цукерки або смерть!"
Розділивши зі мною теплу утіху,
Я не міг зруйнувати радісний момент.
Нечисть скликає дорослих та дітей
Пройти через повну жахами пітьму.
Людям лячно, а в них усмішка цвіте,
Бо дуже марудно жити без страху́
Жінка тендітно дбає про могилу,
І раптом почуває дотик на плечі.
Її чоловік, якого смерть схопила,
Віддячує за ще палаючі свічки.
Живі за столом з мертвими святкують,
Згадуючи і роблячи моменти
Щастя; бо доки пам'ятає людство,
Любов не згине навіть після смерті.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безмовний шепіт
PoetryСлово - це найбільша та найстрашніша сила у світі.Словом можно зцілити, подарувати щастя, радість, турботу ;але ним також можна вбити, змусити цілий тлум нищити своїх колишніх друзів, і бути скованим в жаху. Рядки, якими користуються літератори, нім...
