Кінець матріархату. Ніч з 16 на 17 січня 2024

2 0 0
                                    

Уяви.
Велика матріархальна країна де при владі одні жінки, розвитком випереджає час, де чоловіки сидять в дома, варать борщі і є додатком для жінки. Їм забороняється виходити без супроводу жінки, матері чи сестри на вулицю (правда на початку сну проголосували про зняття заборони). До речі, я підтримувала ту петицію і просувала (і потім пожаліла). Моя найближча подруга була найзатятішою опоненткою, хоча в сні вона всерівно залишалася подругою, а ше вона була шось типу лікарки в відділку, перевіряла чи жінки точно жінки, особливо на високих посадах, шоб не потрапила випадково дівочка з членом до влади і не вляштували повстання чи ше якусь фігню. Було всьо строго. Вона була така прям радикалістка, яка важала, шо в чоловіків має бути менше прав ніж в собак... то до речі майже так і було: за вбивство собаки було від 3 років тюрми, за вбивство чоловіка чоловіком 1 рік тюрми, а для жінки просто штраф, так як то власність жінок як не крути. Ше трохи по законам: якшо чоловік вб'є жінку то від 20 років ув'язнення, а якшо жінка жінку то нічого, бо такого в історії ще не траплялося. Я то знала бо була помічницею слідчої. А слідча була моєю дівчиною (хоча я гетеро). Така висока підкачана дівчина з рожевим волоссям і пухлими губками. В неї все був перенагружений мейк, типу смокі або широкі стрілочки і губки вешневі або темно коричневі, тона тону і яскраво підкреслені вилиці, хоча то було занадто, але вона всерівно була hot.
Так ось... Було якесь святкування. Я так зрозуміла день матері чи шось типу того. То було велике свято державного рівня, оскільки всі жінки вважалися матерями були в них діти чи нє. Матір-презедентка. Матір-вчителька. Матір-... Я перед святкуваням, коли всіх вже потіхоньку відходили від роботи, готувалися до празника, замічаю дивні речі і розумію, шо то підготовка до повстання. Я вирішила не турбувати дівчину на рахунок цього, на випадок якшо я параною, вирішила знайти для початку побільше доказів. І мої пошуки привели мене до того, шо серед нас є нежінки. Я всіх підозрювала, навіть подругу яка ненавиділа чоловіків (мені здалося, шо то хороше прикриття). Всіх, та не свою дівчину...
Святкування. Під вечір практично всі бухі, крім мене (я вела розслідування як не як) і кількох дівчат, хоча вони люблять випити. Я прослідкувала за одною з них... Ті дівчата тоже запідозрили повстання і виявили шо серед нас є нежінки, до нікого не зверталися, бо не знали кому довіряти. Я в них тоже викликала підозру, бо не буха, ше й маю високий статус та й підтримувала закон, який дозволяв чоловікам виходити на вулицю без жінки. Я потрапила в їхню пастку, після чого ми вияснили, шо всі ми без члена. Мені треба були люди, того ми продовжили розслідування разом. Довірила їм деякі моменти, а сама лишилася слідкувати за празником.
Пройшов час, через який вони мали повернутися. Я зрозуміла, шо шось пішло не так і пішла їх шукати. По дорозі зустріла свою сусідку (така вже старша тьотя) з її подругою. П'янющі... Питаю в них чи не бачила дівчат. Вона каже: "Дівчини своєї краще спитай". І ше там шось почала сплітати. Думаю, шо всьо вже, бєлка та й пішла далі. По слідам я прийшла до великої будівлі, зайшла туди. Так сталося, шо я натрапила на свою дівчину і ше одну, яка працювала там де й подруга. І я їй всьо розказала (ніц не запідозрила, чого вона там і тири-пири)...
Вона мене схопила за волосся і притягнула до себе. Лизнула від плеча до вуха, мені аж мурашки по тілу пішли, і каже, шо вона і є лідером повстання і всяке таке. Потащила мене кудись, в якусь комору чи шо то. Там було 2 дверей. Відкриває спочатку одні двері, а там подруга і ті дівчата. Відкриває другі, штовхає мене туди. В мене німіють руки, ноги, темніє в очах і я вмліваю. Останнє, шо чую "знаєш, я давно про це мріяв".
Виявилося, шо я проспала 2 доби, він вколов мені якесь снодійне, чи шо. Дівчата якось вибралися і привели мене до тями. Але то було вже пізно. Повстання пройшл успішно. Виявилося, шо в парламенті було 1/3 чоловіків. Вони взяли презедентку в заручники. Місто зруйноване. Інфраструктура на дні. В країні піздєц. А все того, шо чоловіки прийшли до влади. За тиждень від мирної, чистої країни, яка випераджає час за розвитком ніц ся не лишило.
Правда ми не тратили час марно. Ми думали. Шукали можливість все виправити. На щастя, в нас було укриття, їжа, вода... дякуючи одній з дівчат, яка ше місяць назад засікла, шо готується треш і все підготовила. Треба було комусь вийти в місто, розвідати обстановку. Дівчата зробили з мене мужика і я пішла. Зайшла в якиїсь бар і там сидів якиїсь мужчинка. Я зрозуміла шо то якась цаца та й вирішила обережно порозпитувати. І от я дізналася всьо шо мені треба, думала йти. І тут він лапає мене заруку і видає: "знаєш, я давно про це мріяв". Дивиться на мене і посміхається... я розумію шо то моя "дівчина", хоча він на неї далеко не похожий. Я намагаюся якось втекти, але він тримає міцно і каже: "Я тебе всюди шукав... Де ти була? Вредна дівчинка, треба буде тебе покарати. Знаєш, я тепер президент цієї країни, а ти моя дружина і перша леді".
Мене чуть не вивернуло і я проснулася від того жаху.
Кінець.

То є сонWhere stories live. Discover now