Одного разу, на війні..
21 липня.
- Друже, допоможи... - сказав військовий.
У нього було все: родина, бізнес, але одного разу Росія вирішила зламати всі надії на гарне життя. Вони знищили всі плани та амбіції. Усі чоловіки і батьки для своїх синів пішли на війну, залишивши всю країну без них. Чому? Чому вони вирішили зруйнувати все, що робилося роками?
- Зараз, зараз, зачекай хвилинку, будь ласка. Лікар вже йде, - казав йому офіцер.
- Мені так боляче... Я більше не можу цього терпіти. Я їх просто ненавиджу! Моя дружина, діти... Будь ласка, якщо я помру, передай їм, що їх дуже кохав.
- Не помирай, прошу тебе.
Коли сонце стояло високо на небі і спалахи війни нагадували про небезпеку на кожному кроці, надія з'явилася у військового, коли він побачив лікаря, який враз прибув до нього. Втомлений від боїв і поранень, він лежав там, душа наповнена тривогою. Лікар негайно розпочав свою роботу, надаючи допомогу і віддавши всю свою увагу, щоб зцілити не лише тілесні рани, а й душевні. Його ласкаві слова та професійна допомога принесли військовому не лише полегшення, але й надію на краще майбутнє. У ці хвилини важкого випробування лікар став невід'ємною частиною його спасіння та відновлення.
- Лікарю, скажіть, він буде жити?
- Я не можу дати гарантій, але є шанс на порятунок."
ВИ ЧИТАЄТЕ
одного разу на війні
Short StoryЦе моя перша історія про військового та його родину, що розповідає про те, що відбувається під час війни. Сподіваюся, що вона вийшла добре.