1

28 1 0
                                    


Просто спогади. Просто ностальгія.

У кабінеті під номером 418 панує тиша. Зараз контрольна з геометрії. На диво, не чути ні звуку! З темно-зеленої дошки на Gangster з презирством дивляться задачі, рівняння та ще якась маячня, назву якої дівчині не пригадати. Ось вона, на останній парті, ряду біля вікна.

Темноволоса учениця з легкою посмішкою сидить, підперши підборіддя долонею. Тоді ще довге, розпущене волосся, що спадає до теракотового кольору лакованої парти, закриває колись білий, зараз ледь сіруватий навушник. Під ліктями - зошит для контрольних робіт, в якому красується одна з п'яти, самотня, найлегша задача. Хлопець, що сидить перед нею вкотре повернувся, забрав рожевий пенал, дико хихочучи, але Gangster навіть не помітила. Поки вчителька щось писала, схилившись над шкільним журналом восьмого "б" класу, у вухах неуважної учениці лунала пісня італійського виконавця.  Ермал Мета, здавалось, щоразу виспівував ті ж рядки по новому...

...E la fatica che hai dovuto fare

Da un libro di odio ad insegnarmi l'amore

Hai smesso di sognare per farmi sognare

Le tue parole sono adesso una canzone...

Перед дівчиною лежить підручник, чомусь не з геометрії, а з географії, а на ньому телефон кольору сковорідки, яку не мили років десять. На яскравому екрані світилась фотографія темноволосої дівчини  у світло-фіолетовій сорочці в клітинку, яка була на ній і зараз. Фотошоп дійсно робив своє діло. Кілька штрихів - готово!..

...Cambia le tue stelle, se ci provi riuscirai

E ricorda che l'amore non colpisce in faccia mai

Figlio mio ricorda

L'uomo che tu diventerai

Non sarà mai più grande dell'amore che dai...

Ермал, все ж, єдиний, хто розуміє її настрій. Зараз він був легким, абрикосово-солодким та мрійливо-полуничним. А, може, вона просто голодна? До чого ж ще ці всі епітети з фруктами?

Нудно. Подруга пропонує зіграти, як завше, у морський бій, але цю супер-серйозну розмову перериває... Дзвінок??? До кінця уроку ще двадцять хвилин...

...Non ho dimenticato l'istante

In cui mi sono fatto grande

Per difenderti da quelle mani

Anche se portavo i pantaloncini...

Перша думка: "Пожежа?!".
Друга: "Нова витівка хлопців?"
Ні, звук іде не з коридору... Так, це з другої парти біля вікна! Саме там Вітя і Саша сидять, схилившись над лакованою поверхнею і ледь стримуючи приступ істеричного реготу.

...E intanto sai cosa c'è?

Sei pure tu qui da sola

io me ne andrei a fare un giro

con la mia vita.

Vuoi venire con me?...

Придурки. Обоє.

...Ehi, bionda, beato chi ti sposa

le mie mani e le tue mani sono leggerezza.

Ehi, bionda, chiunque si innamora

ti arresterei per quell'eccesso di bellezza...

Нова пісня відволікла Gangster від реального життя. Не в її силах було збагнути логіку інфантильних, але таких рідних однокласників

Вчителька підняла очі на бешкетників, помітивши це, вони притихли. Втратити повагу вчительки алгебри та геометрії рівноцінне смерті. Одна з кращих вчительок за недовге, тоді ще 13-річне життя Gangster...

Тоді, у восьмому класі, вона до нестями любила саме таку італійську музику. Думала, що це верх майстерності. Тоді вона не знала, що скоро відкриє для себе захопливий, але забутий більшістю ретро-світ британської електрогітари. Але то дрібниці. Чому вона згадує це саме сьогодні, рік потому?

Тоді, у восьмому класі, не на свій вік кмітлива, але ще така наївна дівчинка вчилася жити. Їй це вдавалося, але скільки моторошного таїть у собі мовчазне минуле!.. Воно здавлює горло, заважаючи розправити крила і вільно дихати. Воно тягне на дно, заважаючи дивитися на ціль. Щомиті чатує на тебе, щоб напасти тоді, коли того не чекаєш. Минуле переслідує. Несамовито. А сховатися від нього ніде...

Але тоді, у далекому восьмому класі, вона навіть не думала, що життя таке мінливе. Все, що було, можна видерти з пам'яті і розбити на осколки, що вже не склеїш докупи. Не те, що стало досвідом, ні. Знищити лиш те, що гнітило...

Тоді вона не знала, що ж чекає її попереду, вже через кілька місяців. Не знає вона майбутнього і зараз, але чи можна стверджувати, що вона геть не готова до нових змін? Ні.

Вона чекає цих змін. Вона знає, що вони неминучі. Вона скоро розпочне нову сторінку життя. Вона забуде про все неприємне з позаминулих сторінок.

Але вона ніколи не забуде про кабінет за номером 418...

Дата публікації - 16.11.2019
Дата створення - січень 2019

Просто спогади. Просто ностальгія...

You've reached the end of published parts.

⏰ Last updated: Nov 15, 2019 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Просто спогади. Просто ностальгія.Where stories live. Discover now