Зупинка

Зараз я маю розповісти вам те, що змушує кров застигати в жилах, те, від чого серце тікає в п'яти. Це трапилося рівно сорок днів тому.

Погожого літнього вечора, що зараз лишається лиш вічною лихою згадкою, я зі свїм хлопцем пішла відпочити до славнозвісного миколаївського зоопарку. Я і гадки не мала, ЩО може трапитися протягом цього побачення.

Зібравшись нашвидкоруч, вдягла найулюбленіше пляттячко і босоніжки в тон на підборах. Я була готова до веселого вечора з коханим Гордієм. Ми сіли разом до маршрутного таксі і в неймовірній тисняві доїхали до бажаної зупинки. Ледве протовклися до дверей, вийшли. Нарешті літній вітерець після маршрутної задухи освіжив наші спітнілі обличчя. Придбавши квитки, ввійшли до обителі звірів.

Знаєте, ми обоє обожнюємо тварин і кілька годин у їхньому товаристві видалались досить романтичними. Ми некваплячись попрямували до вольєрів, наперед підготовуваши деякі гостинці.

Ми годували шимпанзе із рук і наші очі сяяли коханням. Гордій притиснув мене до своїх грудей - я відчувала тепло його подиху й биття любого серденька. За місяць мала бути друга річниця нашого кохання, але ми почувалися так, неначе разом юбули від народження. Однак, попри віру в його справжні почуття відносно мене, я надто сильно боялася втратити любого й сама не розуміла звідки взялося те почуття...

Згодом ми присіли на лавочку й, насолоджуючись гарним вечором у щасливому місці, балакали про все на світі. Я любила ось так, зустрічатись з ним деінде щодня й виливати усю душу, шепотіти йому найпотаємніші думки розповідати про те, що спало на думку саме тут і зараз. Гордійчик був єдиною людиною, що розуміла мене й сприймала такою, якою я була народжена. Тому тоді, лежачи на рідному плечі, я дякувала долі за те, що звела мене з любим і молила аби наше щастя було вічним.

В той день Гордій відкрив мені таємницю зоопарку, того самого, на лавочці якого ми сиділи. Я ж у те все не вірила, лишень сміялася з його витівок. Тоді коханий запропонував нам залишитися до півночі й перевірити плітки любителів містики. Оскільки поряд був надійний, сильний чоловік, я згодилася на таку пропозицію. Атож, уявіть собі: місячне сайво, тиша сонного мороку, теплий нічний вітерець і ми... Закохана парочка "голубків", а поряд, неначе у джунглях чи в лісі - звірі, сплячі і цілком безпечні. І поряд Гордій, ніжно тримає мене за стан, солодко цілує в уста, а навкруги - сама цнотлива природа і ні душі...