В руках кохання

9 Ти?

Накинувши на себе рушник з душу вийшов хлопець у розовій фарбі
- Хто це зробив!
Але натомість відповіді він почув лише регіт хлопців , а я ледве стримувалася від сміху .
До нього підійшов хлопців
- Знаєш що за ненормальний це міг бути?
- Здогадуюсь що це швидше ненормальна..
- Дівчина? І що ти зробиш?
- Хм цікаве питання - його єхидна посмішка запам'ятається мені на довго...😬

Коли всі розійшлись Нерест відкрив шкафчик
- Ну ти даєш
- Кажу ж що зв'язуватись зі мною не варто
- Ти ж розумієш що він поняв що це ти?
- І? Хай лише попробує щось зробити
- У нього впливовий тато...
- Мій не менш впливовий - на цьому я швидко вийшла .

До мене підбігла Лара показуючи фотку Маркіяна , чорт він у рушнику облитий розмовою краскою виглядає не смішно а сексуально усі почали підписувати фото як "Вогонь школи" і по типу того .
- Ну ти даєш!
- Стоп ? Звідки?
- Всі про це говорять , зразу здогадались , до тебе ще ніхто не смів таке робити Маркіяну . Всі чекають уже що буде з тобою... І знаєш може ти б тиждень.. два ... три а краще пару місяців сюди не сувалась?
- Ще чого?! Хай лише зачепить мене
Але побачивши злого Марка який з поглядом убивці прямував в мою сторону . - Хоча знаєш ... Я мабуть таки піду... - Швидко прямуючи від Марка я находу замовляла таксі .
Ну і де ж воно , Маркіян уже підходив як я швидко сіла в щойно приїхавши таксі - Швидко рушайте! - Маркіян уже стояв біля дверей машини але ми рушили .
Дома все як завжди але мене не покидають думки за відеозаписи , коли я вже нарешті до них доберусь? Та і як мені це зробити?
Ранок
Усе по звичайному , зібралася , перекусила і у школу

Школа
Я пройшла і побачила Маркіяна який просто ігнорував мою присутність, може все буде ок? Зі мною як завжди всі віталися , сьогодні навіть більше ніж завжди .
У цій школі навчається 10 000 людей , але майже кожен знає моє ім'я 🤦🏻‍♀️

День ішов спокійно , цілий урок Маркіян навіть погляду на мене не пустив , так кабінет деректора .
Замість того щоб сидіти на інгліші який я й так прекрасно знаю я пішла до кабінету.
- Чорт! - кабінет закритий , причому трьома замками!
Я намагалась найти ще якийсь вхід або ключі але ні , як виявилося директора сьогодні не має .
Далі фізра , я переодяглась і спокійно займалась далі . Всі ми вернулися , рушник і білизною я взяла з собою .

Чорт? Що це , ручка душу не відчинялась , ну і що далі? Я одягла на себе білизну і обмоталася рушником та ще попробувала відкрити , пішло! Мабуть просто заклинило . Через те що я здавала майже останньою , майже всі уже розійшлись і залишилося ще пару дівчат які уже одягалися .
- Ідіот! - крикнула я і зрозуміла що на мене обернулися дівчата що вже втходили. Мого одягу в шкафчику не було . - І що тепер?
- Щось шукаєш? - від цього , уже знайомого мені голосу по тілі пробіглись мурашки .
- Де мій одяг?! - крикнула я коли відчула його дихання у мене на шиї
- Ти про що ? - Марк розвернув мене до себе
- ти ж сам розумієш!
- Ні...
- Де ти дів мій одяг?!
- Ти взагалі про що?!- з здивованим лицем питався він мене
- Одяг який стояв у моєму шкафчику- хороша акторська гра це чи справді але на його обличчі малювалося нерозуміння
- То ти щей без одягу- його лице стало дуже довольним
- Дай мені піти!
- Так я не забороняю - але його тіло загороджувало мені любий хід
- Відійди
- Ні. - на цьому моменті він нахилився і поцілував мене , це було так солодко і на мить я відповіла але отямившись швидко відірвалася і спробувала його відштовхнути .
- Придурок!
- Дура..- прошепнув він на вухо і легенько укусив його.
- Перестань!
- Чого б це? - його лице було надто самодовольним
- Тому що!
-Що?
- Побачиш!

Він відійшов і сів збоку дивлячись як я все ж в надії знайти свій одяг повторно передивляюся шафку.
Двері відчинилися
- Не це шук... Маркіян? - перед нами стояла та блондинка , подруга Нереста як я зрозуміла її звати Христина . У її руках був мій розмальований краскою одяг .
- Це ти зробила? - випередивши мене запитав Марк
Дівчина нічого не відповіла і швидко вийшла .
- Зачекай тут - сказав Маркіян і вийшов .

Повернувшись через хвилину він простягнув мені своє худі .
- Тримай - я ошарашено дивилася на нього - Ну якщо ти хочеш гуляти по школі гола то так тому і бути...
- Ой, ні .... - взяла з його рук - дякую- тихо сказала я розуміючи що недавно обвинила його в тому до чого він не причетний.
Маркіян вищий від мене на голову і як я казала накачений , тож його худі стало для мене повноцінним одягом .
Воно прикривало мою попу і вільно , дуже вільно сиділо на мені.

Марк повернувся і на його обличчі появилася ця його самовпевнена посмішка , зовсім легка . Він розглянув мене з верху до низу і пішов .
Його худі пахне ним... Цей свіжий аромат його духів , від якого крутиться моя голова.. Харизматичний , сексуальний , красивий, багатий - ось чому за ним бігають усі дівчата нашої школи .

Ідучи по коридору я замічала як здивовані так і злі погляди в мою сторону. Це через це худі?

До мене підійшов Дерек
-Ти здуріла?!
- Що?
- Де ти взяла худі Маркіяна? Він ж тебе вб'є
- Чому зразу взяла , він сам мені його дав
- Ага, розказуй , він таке ніколи не робив
- Ну ось і зробив - я пояснила Дереку ситуацію з моїм одягом але це не унесло ясність
- Але Маркіян ніколи не давав дівчині носити його одяг...
- На це була потреба. Тай взагалі , чого всі так дивляться ,я що не могла купити собі такий худі як у Марка ?
- Як?
- Що?
- Як ти його назвала?
- Марк
- Дивись при ньому так не скажи , бо язик тобі відірве . - Я здивовано глянула на хлопця - Він не любить коли його ім'я скорочують .

Я згадала за відеозаписи. Але природничі пропустити не могла , учителька строга до прогулів та і Лара дуже любить цей предмет.
Під час уроку нам сказали що поїздку відмінили адже уже дуже холодно.
Але натомість наша класна керівничка влаштовує на зимових канікулах нам поїздку в Швейцарію😍
Я завжди хотіла в Європу . Хоть моя сім'я і мала багато грошей але ми завжди подорожували лише штатами.

Надіюсь що вам сподобалася глава і наперед вибачаюся за можливі помилки ❤️