Те що від нас приховали

ну это пзд...

Глава вторая

Хлопець у жупані нахилився до самого обличчя козака між ними залишалося см 20 , який начебто вже перестав буди такий впевнений у своїй самовпевненості , щось ця близкість і погляд у очі які ,як чорна, свіжо спахана- земля , ні! Вони були ще темніші , вони були ,як темна зимна, непроглядна ніч і тільки білки очей блистять від світла свічки ...

(От автора этого дерьма , хАчу быть на месте этого чела который сейчас над ними свечку держит.зхазахзахахазаз. аахзахазахзахаз Свечку хзахазах Держит .... )

- Будешь ще втікати ?!-більш грізно запитав хлопець , і надавив ногою дуще .

Максим хотів йому відповісти «Да пішов ти , дявол клятий !!» , але через те що нога сильно придавила його груднину і одна рука вже душила его за горло . Дихати ставало все важче і важче ...І тут він згадав , що ще є одна людина в цій кімнаті – це напевне був слуга , його зовнішній вигляд видававало дорога каблучка з дрогоцінним каменем , одягнений трішки краще за селян , він дивився на всю цю ситуацію , навіть не однієї ємоції не показав . Але вже коли очі максима заплющювалися і на останіх силах той тянув руку допомоги , слуга ворохнувся , підійшов до пана у червоному поклав руку на плече і щось сказав , та таке що той аж відпустив руку встав та почав отряхиваться від пилу , усе ж злобо дивлячись на Максима який жадібно ковтав повітря та кашляв кожен раз коли вдихнув забагато . Вирішивши на останок попрщатися , той підійшов і добряче вмазав ногою по обличчю – що той аж відлетів у стінку .Переляканий такою витівкою слуга почас відтягувати його до дверей :

-Ходімо пане ЗХЗХ , вже скоро вечеря , а навіть й не обідали !- кинувши на Максима злий погляд , двоє чоловіків зникли за дверми .

Максим ще деякий час лежав не рухаючись , так , він розмувім що це звичайне катування , через яке проходять усі , але такі речі , як те що саме його посадили у підвал :

-«ну це ж навіть на в'язниця !Чому ця кімната виглядає так начеб то її тільки нещодавно збудували?А цей божевільний !Він поводився так начебто...Хотів щось зробити , не тільки побити але й позбавити честі !» хоч він і був знесилений але ясного розуму не втрачав , біль та голод ще й мислення потребували багато енергії тому він швидко заснув .На цей раз він спав міцніше ніж зазвичай , скрипучі двері відчинилися і в кімнату зайшов цей слуга , у його руках була скибка хліба та дерев'яна посудина з водою .