Кохай мене, якщо зможеш (Чорновий варіант)

Частина 1

Життя ставить на коліна сильних,

знаючи, що вони підведуться

̶  І так, бійці готові? – крикнув самообраний ведучий, стоячи поміж двох хлопців, і натовп глядачів вибухнув схвальним галасом.

Суперники лише свердлили один одного викличним поглядом, а тоді водночас потягнулися до комірів верхнього одягу. Той, що справа, через голову стягнув масивну толстовку і демонстративно відкинув убік, на витоптану землю звалища ржавого брухту, який колись був автомобілями. Під тонкою майкою заграли м'язи, викликавши шквал дівочого вереску. Опонент зліва вправним скиданням плечей звільнився від сірого пальто, за чим послідувала подібна реакція, щоправда, хвиля возвеличення вщухла, перетворилася на розчарований стогін, щойно леді помітили розстібнуту білу сорочку поверх чорної футболки. Він повільно обвів очима присутніх і кутики його губ поповзли вгору – шатен обдарував глядачок усмішкою, в якій красувалися підступно звабливі ікла. Пальцями хлопець підчепив цупку тканину і вже за мить стояв лише в футболці, віддаючи тіло на розтерзання холодному жовтневому повітрю.

̶  Скидай з себе все! – озвалася білявка з перших рядів, фокусуючи об'єктив смартфона. Техніка ніяк не хотіла співпрацювати з нею, чи то, може, руки не слухалися. Вона ступила крок уліво, намагаючись підібрати якомога кращий ракурс, та лишень наштовхнулася на сусідку. – Ой, вибач. Третя склянка «Рево» явно була зайвою.

̶  Не зважай, – тихо відповіла русява дівчина, яка ось щойно приєдналася до збориська.

̶  Хе-ей...

Білявка раптово перевела камеру з увімкненим ліхтариком на нову жертву, від чого та примружилася.

̶  Як тебе звуть?

Та повільно розімкнула повіки і привітно зазирнула в холодне око ґаджета. Світло ліхтарика перестало муляти, а картинка відео раптом вирішила стати чіткою.

̶  Лєра.

У її неймовірних сірих очах з темним обідком читалося захоплення, відблиски розведеного в старих металевих діжках вогню танцювали на обличчі, але тонули в бордовій помаді.