Мій гарячий вчитель

Частина 11

Дівчата зустрілися біля школи. Анастасію всі вітали, в більшості це були хлопці. Багато дівчат не любили Настю, адже вважали її занадто високомірною та дурною. Хлопці дарували їй квіти та смаколики. Коли нарешті Настя відійшла від них то побачила Ксеню.
- Ти чого така задихана?
- Та думала запізнюсь.
- Ти знову читала книги до ранку? - подивилась на неї призирливим поглядом Настя.
- Ой, ну що значить знову. Так читала, але як бачиш я всеодно тут.
-Ну ну..
Дівчата зайшли до школи. Першим уроком була алгебра. Математичка була ще та штучка. Їй було 25 років, фігурка ідеальна. Ніхто з хлопців не пропускав її уроків, вони навіть сварились один з одним за перше місце за партою. Вони любили залицятися до неї, але вона завжди на них дивилась, як на маленьких добрих хлопчиків, які вподобали собі дівчину, яка не підходить їм.
Пройшли майже всі уроки, останнім сьомим була історія. Урок почався все як завжди, вчитель пояснював новий параграф. Це був Єгипет. Доречі, а ви знали, що Єгиптяни стали першим народом, який винайшов писемність.
Коли урок закінчився і всі вийшли з класу, Сергій сказав Насті залишитися.
- Мені зачекати на тебе тут? - прошепотала Ксеня.
- Ні, можеш іти. Я потім напишу тобі і кину адрес клубу.
- Добре. Сьогодні ввечері?
- Сьогодні ввечері.
Ксеня вийшла з класу. А Настя підійшла до столу вчителя.
- Що ви хочете? Вам вчорашнього не вистачило?
- Я... я хотів вибачитись перед тобою. Мені прикро, що я так поступив по відношенню до тебе...
- Тепер вибачаєшся?
- Оскільки в тебе сьогодні день народження, я хотів зробити тобі подарунок. - Сергій з кишені дістає чорну коробочку.
- Що це?
- Це медальйон чотирилистної конюшини. - хлопець відкрив коробочку і дівчина побачила красивий зелений медальйон.
- Він такий красивий, але я не можу його прийняти він напевно такий дорогий.
- Цим ти перейматися не повинна. Сьогодні твій день народження, і сьогодні все для тебе. Повернись.
Настя повернулася до нього задом. прибрала волосся з шиї.
- Чотирилисник несе силу любові, молодості та краси. Відводить негаразди та біди. Існує думка, що якщо тримати квітку при собі, то вона притягує багатство та успіх. - Сергій вийняв медальйон з коробочки і зачіпив на шию дівчини.
- Мені дуже прикро, що вчора я таке зробив з тобою. Я був надто жорстокий. - він поцілував дівчину у шию: Прошу прийми мої вибачення...
Дівчина обернулася до нього, встала на пальчики на поцілувала його. Хлопець зовсім не очікував, що вона поцілує його, думав вдарить, або ще щось...
- Я приймаю ваші вибачення. Але більше не робіть такого.
- Після цього всього ти звертаєшся до мене на Ви?
- Ви ж мій вчитель і старші за мене.
Сергій посміхнувся та ніжно обійняв її. Вони довго стояли в обіймах, але тут Настя заговорила.
- Ви не хочете приєднатись до моєї вечірки?
- Вибач, але у мене багато роботи.
- Завтра ж субота.
- Я не впишусь у вашу компанію. Давай завтра зустрінемось у мене вдома. Зроблю ще один подарунок для тебе.
- Ну раз ви так кажете, то добре. - дівчина дістала з кишені хлопця його телефон і набрала свій номер.
- Ось.
Хлопець взяв телефон з її рук і підписав...
- Моя солодка? Серйозно?
- А ти проти?
- Та ні. А чому саме солодка?
- Бо коли я тебе цілую, твої губи дуже солодкі. Солодкі як мед.
- Ммм... Ну я вже маю йти. - дівчина поцілувала хлопця та обійняла його
- Бувай...