У день був великий стіл, чоловіки пили, навіть старший син Івасют чарку випив, та не одну, тай не дві. Оксен і його старший син в'яніли бистро, бо багато пили. А Федько не пив так багато, знав що зранку йти до голови прийдеться, тай випив всьоголиш дві чарки, і то після першої не закусював.
Як стемніло то усі по своїм кімнатам пішли. Таня з Олесю мали все прибрати, все помити. Та Олеся сказала що сама упорається. Махом поставила усю посуду в миску, залила гарячою водою тай стала мити. Посуди багато було, і мила її десь з годину, а ще прибрати потрібнобуло. Та й прибирала вона. Коли усе зробила, то понесла вашкезну миску з водою за хату виливати.
Федору щось не спалось. Крутився то на один то на другий бік, і так з години півтори. А коли все набридло то одягнув махом сорочку, устиг всіх чортів попроклмтати, взяв сигарки, сірники, тай пішов пускати дим за хату.
Якраз Олеся вже за хатою була. Важко нести їй було. Вирішила що не буде далі йти, бо ще потом не повернеться до хати, так уж темно, та шей небо як на зло без зорів, та страх своє бере. Зібравшись вилила воду, хотіла вже іти як почула що хтось заговорив
- Ти що здуріла?! - грізний та розлючений голос почула Олеся
- Хто тут? - перелякана стояла на місті і навіть боялась поворухнулися
- Та я це! Ти навіщо на мене воду вилила? - підійшов вже блище, і вона побачила через темряву його злі очі
- Вибачте - тихелько промовляла дівчина - я вас не бачила, темно ж вже. Я не хотіла, вибачте
- Звісно не хотіла ж. Так, шо ж с тобою робити?
- Я ж ненавмисне, вибачте
- Шож мені твоє «вибачте». Бач я мокрий, від брудної води шей. Щоб ти знала мене зе ніхто так не обливав
- Ну, все буває вперше - вже смілово сказала Олеся
- Вперше?! А ти ще поговори тут - схопив за руку і повів за собою - пішли
- Куди ви мене ведете? - опираючись об землю, хватаючись за все тільки можна, сказала Олеся
- Не бійся, пішли я кажу
- Нікуди я з вами не піду! - опираючись говоре
- Підеш - продовжує тягнути за собою Олесю
- Чогоб це мені з вами йти?
- Та не хвилюйся, нічого я тобі не зроблю тимпаче ми вже прийшли - він відпустив її, і вона зрозуміла що я біля колодязя - Ану діставай воду, а потім на мене виляжш. В тебе я бачу добре виходить на мене воду виливати.
- Ну що ви таке кажете? Я ж не спеціально на вас її виляла - опускаючи відро в криницю
- Так. Я що тобі дядько? Чого ти до мене викаєш?
- А що, тикати? - невільно усміхнулась
- Так, я ж до тебе тикаю
- Ну так ви, тобто ти старший за мене
- Старший - пробормутів собі під ніс - Он скажи Лесю, скільки тобі років?
- 19, за місяць 20 буде
- І досі не заміжня?
- Ну як бачиш. А скільки ж тобі років?
- 25
- І домі не женатий?
- А ти б хотіла щоб я женатий був? Так можу це зробити, обженемся з тобою ми, тай женатий на тобі буду - в цей момент Олеся виляла на нього відро хододної води, він від такого в шок поринувся, а потім заговорив - що ти робиш!?
- Тиж сам просив на тебе воду виляти
- Я тобі про спільну долю, а ти воду виливаєш!
- Мені вже спати пора, спільна доля
Олеся пішла до свого ліжка, і готувалась до сну. Розчісуючи волосся, в дзеркалі побачила Федора, він за дверима стояв і дивився з щирою посмішкою на неї. Вона обернулася до нього, а потім подивилась на свічку яку бистро ратушила пальцями. Ще хвилинку вони подивились одне на одного, а потім Федя закрив двері, і пішов до себе.
Заснути він заново не міг, думав він про Лесю, приглянулася вона йому
