Паперова Принцеса

Третій розділ

Мій рюкзак!

У ньому мої гроші та мій годинник! Заднє сидіння гіганта, якого Каллум Роял називає автомобілем, є розкішнішим, ніж будь-що, до чого моя задниця коли-небудь торкалася за все своє життя. Шкода, що я не встигну цього оцінити. Я пірнаю до ручки дверей і тягну за неї, але ця чортова штука не відкривається.

Мої очі переводяться на водія. Це не розсудливо, але в мене немає вибору - я кидаюся вперед і хапаю за плече водія, чия шия така ж велика, як моє стегно.

- Повернись! Я маю повернутися!

Він навіть не здригається. Він ніби з цегли. Я тягну ще кілька разів, проте я вже майже впевнена, що навіть якщо вдарити цього хлопця ножем у шию - і, можливо, навіть тоді - він не ворухнеться, якщо йому не накаже Роял.

Каллум не відсунувся ні на дюйм від заднього пасажирського сидіння, і я змирююся з тим, що не вийду з машини, поки він не дозволить. Я тестую вікно, щоб впевнитися в цьому. Воно залишається закритим.

- Замки безпеки від дітей? - бурмочу я, хоча вже знаю відповідь.

Роял ледь помітно киває.

- Між іншим, так. Думаю, мені досить сказати, що ти не виберешся з машини до кінця нашої подорожі. Ти шукаєш ось це?

Мій рюкзак приземляється мені на коліна. Я ледь стримую бажання розстібнути його й перевірити, чи забрав він мої гроші та посвідчення особи. Без того й іншого я опинюся в його повному володінні, але я не хочу щоб він дізнався про мене ще більше, поки не з'ясую склад його розуму.

- Послухайте, пане, я не знаю, чого ви хочете, але очевидно, що гроші у вас є. Там є багато проституток, які зроблять все, чого б ви тільки не захотіли, і не створюватимуть вам при цьому юридичних проблем, які можу створити я. Просто висадіть мене на наступному перехресті, і я обіцяю, що ви більше ніколи про мене нічого не почуєте. Я не піду до копів. Я скажу Джорджу, що ви були давнім клієнтом і ми вирішили всі свої проблеми.

- Я не шукаю проститутку. Я тут через тебе. - Після цієї зловісної заяви Роял знімає піджак і пропонує його мені.

Частково я хотіла б бути сміливішою, але сидіти тут, у цій супер шикарній машині, перед чоловіком, якому я щойно танцювала стриптиз, змушує мене відчувати себе незручно та відкрито. Я б зараз віддала все за пару бабусиних панталонів. Неохоче надягаю піджак, я не звертаю уваги на сильний біль, який завдає мені корсет, і міцно притискаю лацкани до грудей.