Нарешті закінчилися уроки, і клас Мідтаунської школи разом із учителем вийшли на вулицю. Хлопці побачили автобус, що вже чекав на них.
- Гей, Пеніс Паркер! Сьогодні я доведу, що ти брехун. - вигукнув Флеш.
- Просто не звертай уваги, - пошепки сказав Нед. - Вони ще зрозуміють, що помилялися. Мені не терпиться побачити обличчя Флеша в цей момент!
Пітер тяжко зітхнув і пішов разом із Недом у бік автобуса, де ще залишилися вільні місця. Вони сіли наприкінці. Спереду сиділа Мішель. Вона малювала щось у своєму блокноті. Коли всі розсілися, містер Харрінгтон знову повторив правила поведінки.
- Поводьтеся пристойно. - додав він. - Без дозволу нічого не чіпати та не фотографувати. Незабаром вчитель помітив, що ніхто його не слухає, тож сів на своє місце і пробігся по всім учням поглядом. Коли всі посідали, Флеш вигукнув:
- Я кричу "Пеніс", а ви - "Паркер"! Всі підловили його і почали повторювати за ним. Всі, крім Неда, Пітера та ЕмДжей. «Це буде довга екскурсія»,— подумав павучок.
***
За годину вони прибули до потрібного місця. За цей час Флеш не замовк ні на мить. Як тільки вони приїхали, водій важко зітхнув і пробурмотів собі під ніс щось у роді «Більше ніколи не возитиму підлітків. Занадто вони галасливі». Коли всі вийшли з автобуса, то одразу почали робити селфі та фотографувати саму вежу.
- Не розбігайтеся. - наказав містер Харрінгтон. - Зараз збираємось у купку та їдемо до вежі.
Весь клас неохоче послухав його і пішов до вежі. Щойно хлопці зайшли, вчитель підійшов до дівчини на ресепшені і почав щось із нею розмовляти. Через 2 хвилини вони закінчили розмову і вчитель підійшов до учнів і сказав:
- Зараз підійде наш екскурсовод, будь ласка, поводьтеся пристойно.
*****
Клас разом з учителем чекав вже близько 5 хвилин і Містер Харінгтон помітно нервував. Раптом почувся чийсь голос:
– О, ви вже тут.
Це підійшов їхній екскурсовод.
- На сьогодні я ваш екскурсовод можете звати мене Містер Лайсон. Сподіваюся, правила поведінки вам розповіли; на цих словах він уважно подивився на вчителя. Містер Харрінгтон швидко закивав. - Що ж, зараз я роздам вам перепустки.
Містер Лайсон узяв коробку і почав роздавати їх.
- У жодному разі не знімайте їх, якщо не хочете в ту ж мить опинитися на вулиці. Як тільки ви одягнете їх, вони спалахнуть зеленим. Наш шлях пройде через деякі безпечні лабораторії, лабораторію доктора Беннера, Зал месників і це закінчиться в конференц-залі, де вас і зустрінуть деякі месники. Вони роздадуть автографи і дадуть відповідь на ваші запитання, але перед цим ми зайдемо в кафетерій. Питання є?
Паркер намагається зрозуміти, що йому не подобається у цьому екскурсоводі. Ці зелені очі, усмішка та звички. Плюс до всього перепустки, що раніше ніколи не світилися, на них просто висвічувалися рівні допуску. Можливо, нововведення сталося. Тоді стає зрозуміло (він не особливо цікавиться справами компанії). Поки він роздумує над цим, з усіх боків чуються питання.
- Чому саме зеленим? - питає якась дівчинка.
– Тому що у вас просто екскурсія. Тобто допуск потрібен тільки в туалет і на перший поверх.
