Стереотипи? Допустимо

8.

Минає ще два дні, але від Мінхо, як і раніше, не було жодних звісток, що дуже непокоїло його друзів. Ті й приходили до хлопця, і нескінченно названювали, а Фелікс взагалі пропонував зламати замок на дверях і пробратися до старшого в будинок. Останнє вони таки вирішили не провертати, але рудоволосий все ж таки зберіг пару посилань на сайти з необхідними статтями. На всякий випадок.

- Самі подумайте, що Мінхо ніколи не пропускає універ. Усі пам'ятають, як він якось прийшов із високою температурою і відмовлявся йти? Хлопцям із швидкої допомоги довелося насильно витягувати його з аудиторії, бо він хотів досидіти до кінця лекції.

- До речі, він її все-таки досидів, а потім втратив свідомість, - каже Чонін і намагається не так широко посміхатися, надаючи собі серйозного вигляду. Адже ситуація і справді не з найкращих.

Синмін замислюється, чи не пов'язана дивна поведінка старшого з Джисоном і тим злощасним вечором, коли він мало не втратив очі. Згадуючи моменти того дня, в голові Кіма спливає і образ Хьонджина, через що хлопець автоматично починає злитися. Варто зазначити, що свою пов'язку він викинув того ж дня, як прийшов додому із лікарні.

- Гаразд, нам залишається тільки чекати, доки він сам не з'явиться. Але присягаюся, якщо це його черговий марафон аніме...

Хлопці ще трохи розмовляють, після чого розлучаються, так ні до чого і не прийшовши. Чонін сьогодні йде на побачення з Чаном, Фелікс має засісти в бібліотеці і написати доповідь, а Синмін, який не має жодних важливих справ, каже, що піде ще раз перевірити Мінхо.

Чан стурбовано дивиться на пониклого омегу, який без особливого ентузіазму тицяє вилкою в шматок торта. Чонін і не радіє, коли їсть улюблений десерт? Щось не так.

- Малюк, ти чого такий сумний?

Після почутих слів, Ян намагається злегка посміхнутися, щоб не псувати настрій альфі, але той лише ображено хитає головою.

- Ну ні, навіть не думай натягувати посмішку. Розкажи, що тебе непокоїть?

- Вибач, Чан-хьон. Просто не можу викинути Мінхо з голови. Він уперше так довго не виходить на зв'язок, і я справді турбуюся. Зазвичай він не змушує нас хвилюватися, але мене не залишає почуття, що йому потрібна допомога.

Чонін сумно дивиться на свій телефон, сподіваючись, що хьон нарешті відповість на його повідомлення. Але пристрій мовчить і вганяє молодшого в ще більший смуток.