Неостаточна свобода.

30 13 2
                                    

Виходячи з судової зали я, зрештою, почала усвідомлювати, що моя доля тепер залежить від хлопця, на ім'я Ейден Морган. Від людини, яку я знаю загалом півтори години за два дні.

- Знаєш, це все збіса дивно.

-Що саме? - Морган прискіпливо подивився на мене. 

Я нервувала, поліцейський браслет на нозі блимав зеленим світлом, і під ним нестерпно свербіло. А ще... Мені хотілось палити. Просто до хрусту кісток.

Я роззирнулась. Але поряд не було людей у яких можна було випросити цигарку. 

- Гаррі мертвий, мене звинувачують в його смерті, а ти... - я окинула поглядом молодика. - З'являєшся ти й витягаєш мене з цього лайна під якимось взагалі незрозумілим приводом.

Я відчула, що в мене починають трястись руки. 

- Навіщо тобі це все? Всього лиш якийсь п'яничка, якого вчергове побили за борги, але цього разу переборщили. Таких справ в нашому районі десятки, але я не чула жодного разу, щоб когось отак витягали.

Я подивилась на молодика, проте той дивився в інший бік. Він щось обдумував. Накоплений стрес почав вивільнюватись, від чого в мене почала паморочитись голова. Я зупинилась і не знайшовши ніякого місця щоб присісти просто плюхнулась на бруківку. Деякі люди кидали на мене дивні погляди, але мені було плювати.

- Ренато, - Морган присів навпочіпки поряд зі мною і торкнувся моєї руки. - все набагато складніше, ніж тобі здається. Проте зараз мені потрібно, щоб ти підвелась і пішла зі мною.

- А що буде потім? 

І справді, ця думка змусила мою душу похолоднішати. Що цьому Моргану може бути потрібно від мене? Навіщо так заморочуватись з відстрочкою мого вироку? В голову полізли мерзенні думки про продаж людей чи сексуальне рабство. 

- Ти дійсно працюєш на поліцію? Ти ж не один з тих невдах, з якими спивався Гаррі?

Морган похитав головою. Я навіть уявити не могла про що він думав. Такі люди як він, мабуть, чудово грали в покер. Так приховувати емоції не кожен здатен. Якщо Морган взагалі здатен переживати емоції, в чому я поки що сумнівалась.

- Ренато, я дійсно працюю в поліції. А твоя справа важлива тому що пов'язана з іншою, через яку я повернувся в рідне місто через десять років відсутності.

You've reached the end of published parts.

⏰ Last updated: Feb 16 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Народжена зановоWhere stories live. Discover now