Привіт. Приємно познайомитися

Розділ 1

Привіт. Приємно познайомитися.

Мене звуть Мінто.

А як тебе звати?

Таким був початок.

Хоча формулювання можна було й змінити, але будь-яке знайомство здавалося мені приблизно таким, тому я написала досить узагальнено. Проте, від усіх інших людей нас відрізняло наше знайомство через листи.

Мій тато — військовий, а мама рано померла. Мій батько бігав по полю битви, адже став полковником у досить молодому віці. Він, природно, був зайнятим і не мав часу, щоб приїхати додому. У дитинстві я зуміла зрозуміти ситуацію, тому що няня розповідала мені про це чемно, доброзичливо й так легко. Проте, мій тато, який фактично залишив свою єдину доньку няні, напевне, вважав, що його вчинок непробачний.

Одного разу коли мені було чотири, прийшов лист від тата. Він писав, що в них у підрозділі є дитина, яка виросла в «трохи особливому середовищі». Усі навколо мене вже подорослішали, тому й поговорити було ні з ким. Мені було так цікаво, чи захотів би хтось мого віку спілкуватися зі мною через листи.

Якимось чином я могла писати без помилок, тому без вагань виписувала й виводила символи.

Ну, я єдина думала, що пишу без помилок. Ось що таке впевненість дитини в собі. Тому посмійтеся з цього й спишіть усе на дитячу дурість.

Як звичайно, я написала батькові відповідь, Саша мені, як завжди, допомагала.

Зазвичай я писала щось на кшталт: «Тату, як ти?», «Коли ти повернешся?», «Тату, ти поранений» — але цього разу я написала лише: «Зроби це!»

Я негайно отримала лист-відповідь від мого батька. Звісно, якщо враховувати відстань від фронту до мого дому, то найшвидший шлях займав три тижні, якщо не було затримок. Якщо їхати туди й назад, то відстань збільшувалася майже вдвічі. «Що б написати татові?..» Цей лист я почала зі знайомства з другом по листуванню, я не нервувала й не соромилася.

Ми вперше обмінялися листами. Мій тато казав, що ця дитина виросла в особливому середовищі. Що це за людина? Ми зможемо поладнати? Я чекала на відповідь з невеликою тривогою та хвилюванням.

Відповідь прийшла негайно. Якщо вона приїхала рівно через три тижні, це означало, що ця людина одразу після того, як отримала лист, написала мені. Я відкинула послання свого тата, яке прийшло разом із цим довгоочікуваним, із радістю та сміливістю я розкрила його. Ось тоді я зрозуміла сенс татових слів.