Роздуми Дибіла

май лав фемелі

Сьогодні мій менший брат, сказав тату що знайшов у мене ашку, тато спочатку не викупив що це. Але потім як зрозумів то одразу забрав ноут, телефон і ашку. Його головним питанням було те -де я її купив, і що за кончений чел мені її взагалі продав.

  Брат після зайшов до моєї кімнати, і почав жахливо угарати наді мною, я його шибонув, на що він знову пішов і розтрендів усе татові... Батько просто прийшов і сказав— якщо ти не вибачишся, не перестанеш до нього лізти, і не почнеш нормально вчити у школі, май на увазі поїдеш жити до бабусі.
І як Ви могли здогадатися наступним членом моєї "чудової" родини є Бабуся. Вона живе у селі, в старій, але з новим ремонтом хаті. Бабуся має коротке сиве волосся, та носить окуляри у червоній оправі, не знаю навіщо я це написав, але так Ви Її точно впізнаєте серед інших бабусь. В селі де вона живе є школа, але до неї треба довго йти,якось коли...коли мама була ще жива, а в нашій сім'ї було скрутне становище ми були змушені тимчасово переїхати до бабусі, та ходити в сільську школу- це було жахливо.

Мама...
Моя мама була дуже милою, доброю та сильною жінкою... І навіть коли ми жили в селі вона підтримувала мене, тата, добре ставилася до нашої дивної бабусі. Три роки тому мама захворіла, спочатку вона лежала у лікарні, я не знав чому мама так довго там, ми думали що вона просто на якійсь профілактиці. Одного вечора тато покликав нас,  із братом до зали і сказав — У Елі рак крові... Четверта стадія...- Після він замовк, а згодом  сказав що мамі залишилося жити совсім не довго. Після його слів все що було в мені застигло, всі плани на майбутнє знищилися, по моїй поведінці не можна було б сказати що я переживаю, але все було жахливо. Мій братик подивився на мене, потім на тата і запитав — А що таке рак?
—Рак... рак це захворювання від якого ще ніхто не вигадав вакцини, або ліків. Від нього неможливо вилікуватися на четвертій стадії .
Ми сиділи так десь півгодини мовчки , у повній тиші.

   Через місяць мама померла.