Після чергового спасіння світу всі стали жити своїм життям, окрім П'ятого. Адже метою всього його життя було будь-якою ціною запобігти апокаліпсису.
Виконавши це, він немов втратив себе, тому що все заради чого він жив вже не пртребувало його.
Ось чому юнак, вечь час проводив у різних барах та кафе. Можливо не лише відсутність роботи так вплинула на нього, а ще й перехідний вік. Адже в свої 17 він не мав змоги зависати в таких місцинах. Все що його тоді оточувало – холодний бетон та тони металобрухту...
Але сьогоднішній вечір був інший, номер П'ять ніяк не міг викинути з голови чи то дівчину, чи то вчинок який ледь не зкоїв з нею.
– Мгхм .. якого чорта я взагалі поліз до неї, я не такий - докори совісті все частіше відвідували його голову. Тому юнак вирішив заткнути їх кількома чашками міцної кави зі спиртним.
Спустившись вниз він почав заварювати свій улюблений напій.
– Те що потрібно.. - сказав він, закидаючи голову назад та оголюючи шию від волосся яке вже встигло відрости ледь не до плечей.
Напій повільно розтікався по тілу зігріваючи його, та затикаючи мозок, який щосекунди звинувачува П'ятого.
Він ще довго не міг заснути, але під ранок сон все ж подолав його, шо не скажеш про Зоряну.
– Знайти партнера, або заміну? Стара карга взагалі глузд втратила, кого я поставлю замість себе, якщо я найкраща... раптом дивна думка пробігла у дівчини в голові ....нііі, він?
ні-за-що в світі! Але ж, якщо за 8 місяців я не повернусь у свій всесвіт то просто зникну. По щоках дівчини потекли непомітні сльози відчаю, в більш безвихідній ситуації вона не була ніколи.
З одного боку гордість, яку номер П'ять розтоптав і викинув, а з другого життя її, та її сім'ї...
З цими думками дівчина пролежала всю ніч, і лійшла висновку, що вона відкине свою і так задіту гордість та звернеться за допомогою до нього.. до номера 5.
Зірочку?
