Нове життя | Джавон Уолтон

20 частина

От пройшов тиждень і 1 місяць у Америці.
Я дуже сильно рада, що тут. За цей місяць, я мала  багато приємних емоцій. Я познайомилася із бігатьма хорошими і не дуже хорошими людьми...
Я проводила багато часу із новими друзями і забула за все погане, плюс я прокачала набагато краще свій рівень англійської. Але інколи коли мене нервують люди, такі як Коко, Джейвон то я говорю що я їх не розумію тим самим і нервую їх. Вони прикрасно знають, що я їх розумію.
Коко цей тиждень ображалася на Джейвона, що він мені допомагає, тому не писала і не дзвонила йому.
Натомість Джейвон навіть не просив від неї пробачення.

З одного боку, чому він має просити пробачення?
Він цілий тиждень мені допомагав, ну а потім коли приїхали всі то всі піклувалися про мене.
Даело кожну сикунду був у мене у кімнаті і веселив мене.
Розповідав свої сикретики і ділився зі мною всім. Він часто приходив до мене із дз і я йому допомагала.

Джейла і Кайлі приходили теж до мене, ми розмовляли, сміялися, багато сміялися..!
Так як я не могла ходити то Джейден завжди купував мені все, щоб люблю із солодкого.
Я обожнюю мармеладні жилейки і скітлс.

Джейвон приносив мені їсти. Ну і теж щось те що я просила.
Звісно ми багато разів сперечалися. Але він інколи навіть замовчував і просто слухав мої висказуванці, так як я завжди говорила йому, що мене болить нога, а він на мене кричить. Тому це його все більше і більше злило, але він держався.

***

19:35

П'ятниця

Тепер я сиджу за столом у своїй кімнаті і пишу домашню роботу.
На дворі падає тихенький дощ, а туман починає проявлятися всюди і все застиляти собою. Листя дерев вже пожовтіли і готові повністю залишати дерева.

Я сиділа і думала за свою сім'ю. Не знаю чому але вони мені не виходили із голови.
Чому?
Я навіть не здогадувалася, мабуть це іза того що мені їх не хватає.
Дуже сильно нехватає. Особливо мого молодшого барата.

Це маленьке сонечко, яке сміється мені у екран телефона по дзвінку.
Він завжди мені говорить, що сумує за мною. Питає коли я прийду.
А я навіть не знаю що йому сказати.
Але ці всі терпіння все-таки не просто, через них мене чекає хороше майбутнє. Так я думала..

У мою кімнату постукали.

- заходіть - сказала я

- привіт! - сказав Джейден, зайшовши у кімнату