Злива

478 60 2
                                    

Знову понеділок. Ліксі йде на роботу оглядаючи навколо такі знайомі дороги. Хлопчина потираючи іноді очі, поправляв шарфик який певно й не грів, бо просто лежав на його плечах, падаючи на світло-тілесне пальто.

Вже на роботі хлопчина привітався з колегами й знявши верхній одяг став за робоче місце, ділитися приємною посмішкою з клієнтами. Сьогодні Лі як ніколи сяє. Чому? Чи то від Хвана й вчорашнього дня, чи то геть немає причини, нікому не признавався Йонбок. Але почував він себе прекрасно. "Здається сьогодні буде чудовий день"-пролунало в його голові коли той видихнув стоячи за робочим місцем.

Та час не стояв. Заходили клієнти, осіннє сонце сяяло яскраво на всіх вулицях його міста. Та десь ближче до середини дня, відкриваються двері й Лікс бачить знайоме лице.
Д:Привіт, Феліксе. Ти як?
Ф:Ой привіт, та добре
Д:По тобі яскраво видно... Так, а ну давай роби лате й какао, я знаю в тебе перерва з хвилини на хвилину.
Ф:Два?
Д:Так, так давай швиденько

Ліксі кивнув й поклавши йому чек з сумою почав робити замовлення. Фелікс віддав йому два стаканчики й забрав гроші в касу. У Фелікса перерва. Він сідає з Джисоном пити каву за столик який постійно був порожній тому, що був занадто близько до місця де заходили до каси працівники, й в випадку якщо ти все ж туди сідаєш, тебе чують бариста які знаходяться на тій стороні входу. Але тому, що зараз там лише один бариста який став замість Лікса за касу, до того ж він його знав, ті спокійнісінько туди присіли.

Ф:Чому прийшов?
Д:А не можна прийти до друга?
Ф:Та можна
Д:отож-бо! Розповідай як ви вчора провели час.
Ф:Так ось за чим ти прийшов...
Д:Та я просто спитав
Ф:Я знаю твоє просто! Кхм. Дуже добре погуляли... До речі дякую за те що вчора допоміг з одягом. Ти мене врятував просто!

Х:Так ось хто твій стиліст
Почули хлопці збоку від входу.
Ф:Хван! Пхахаха! Так, так він найкращий стиліст та він мій друг
Говорив той сміючись, але з добрим наміром.
Д:Та я нічого толком й не зробив, звичайне діло пхаха
Х:Вибачте, не подумайте що я вас підслуховував, я лише підійшов та почув слова Фелікса про одяг. А, точно
Хьонджин протягнув руку Хану.

Х:Дуже приємно, Хван Хьонджин
Джонсон пожав його руку.
Д:А так, взаємно Хан Джисон, сідай не стій поки ми сидимо
Х:Дякую, даруйте якщо перервав вашу розмову
Ф:Все добре, він також часто заглядає, щоб потеревенити, тож не хвилюйся.

My AngelWhere stories live. Discover now