А зранку усю нічну біль скриє роса,
На віях залишиться її холодний слід.
І хотів би сказати, що лиш жартую я,
Та не можу. В брехні не профі - а інвалід.
Щось ніжно ласкоче нерви моїх кісток,
Не втікти нікуди, це пастка моя.
Листя падає за вікном, як зграя зірок,
І, доречі, з ними мусив би падати й
я.
Не знаючи, що принесе мені холодна пора,
Відкриваюсь осені, нехай поглине
Мене цілком, мов чорна діра,
Не залишив ані спогадів, ані турбот.
Посміхатися боляче, сліз вже нема,
Чи пустий я, чи "чистий" - це вже все одно.
Осіння депресія міцно так обійма,
І цілує в потилицю, запустив ефект доміно..
28.10.2022
YOU ARE READING
мой секрет.
PoetryКыш, Кыш, дайте стихам спокойно покрыться пылью! Никому не интересно творчество нынче, и ты, не будь особенным, кыш. Тень искусства. @Вайпер С: ☯ - личные чувства ♥︎ - романтика ☀︎ - на украинском
