Дракон і Змія [Книга 1]

16: Викрадення заради грошей під час помсти (Ⅰ)

Розділ 16: Викрадення заради грошей під час помсти (І)

Вилізши з крижаної води, Ван Чао сів на човен у заціпенінні. Дивлячись на нічне полотно, яке являло собою небо всіяне численними зірками, він міг бачити різноманітні сузір'я, тоді як з іншого боку височів маяк на території житлової забудови.

Серед темної ночі і без жодного розуміння часу, Ван Чао стало надзвичайно холодно, але холод розбудив його. Схопивши весла, він попрямував до берега.

Багато часу минуло з моменту, як Тан Цзи Чень пішла, йдучи водою, що його також вразило.

Незліченні емоції затьмарювали його мислення, залишаючи меланхолію.

Повернувшись у віллу, він усвідомив, що всередині панувала мертва тиша, там був лише він сам. Ван Чао не міг собі зарадити, аби не нервувати після усвідомлення, що він один. Без будь-яких подальших роздумів він пішов до тренувальної кімнати і сів на землю, перш ніж закрити очі, намагаючись пригадати, які спогади він мав про сестру Чень.

Починаючи зі „Стійки коня", „Долоні Їнь", „Мавпи, що краде персик", „Трьох Інтегралів" та до „Багуа Чжан", „П'ятьох елементів Сін'ї", і нарешті техніка атака „Дракона і Змії" зі списом та з деякими іншими трюками Тайцзіцюань.

Усміхнена й щаслива Тан Цзи Чень, яка навчала Ван Чао більш як півроку, промайнула в його голові так чітко, ніби все ще була біля нього. Ван Чао почувався так, ніби вона ніколи не йшла.

Поступово, з напливом цих спогадів у голову Ван Чао, він почав відчувати, наскільки глибокий сенс у китайському боксі. Кожне окреме слово Тан Цзи Чень, кожна окрема дія, він почав думати про те, наскільки вони були насправді глибокими. Він не знав, чи це тому, що він втратив цінну річ, чи він почав дорослішати, але коли він згадав, як практикував бойові мистецтва, він відразу зрозумів, наскільки великий вплив вона мала на нього.

Скочивши на ноги, він відстрибнув назад на чан. Розвертатися, ступаючи на чан було майже те ж саме, що йти нормальною землею. Руки Ван Чао піднялися вгору, коли він

обертався своїм тілом. Витягнутою долонею, він ударив по мішку. Єдина брижа пройшла по поверхні води.

Кожен його удар мав рівномірно розподілену силу, що проходила через його тіло, тож віддача від удару спричинила лише звичайну хвилястість, що пройшла крізь воду. Поки не було досягнуто досконалості, там все ще була рівномірна хвиля, яка ще не була схожа на ту, що буває в джакузі.