xavier

частина 26

жарти про багнюку і те що ксавьє порося- стали зірками нашого вечора , хлопець хрюкав на весь ліс , що смішило мене , тут він був зі мною напевно самим справжнім , за всі наші моменти разом , можливо він виглядав як трішечки божевільний і така поведінка була йому не звична , але нам було смішно до болю в животі
ми вже підійшли до дверей кімнати медпункту
-дякую за прогулягку
на моєму лиці досі не сходила посмішка , як і з обличчя хлопця , він просто мовчки обійняв мене
ксавьє:-надобраніч
я обійняла його також , а потім попрощавшись зайшла до кімнати , одразу ж прийнявши душ я лягла в ліжко , накриваючи себе ковдрою я миттєво заснула
ранок , я прокинулася раніше , щоб піти до кімнати і зібратися
тихенько зайшовши , я одразу пішла до душової , переодяглася , додала парфум і вже була готова йти на уроки
тайлера чомусь не було , але і без нього мені було добре
уроки промайнули швидко, на них нам сказали , що в школі будуть проходи змагання , я не завжди вислуховуюсь у правила , тому потім мені все переказує еніт
після змагань-в п'ятницю буде щорічний бал , з однієї вечірки на іншу , але так життя буде яскравіше , тоді чому б і ні
саме рейвеном я відкриваю для себе початок зимового , холодного грудня
навіть не знаю з ким я піду на рейвен, якщо ніхто не покличе-посиджу в кімнаті , або ж прийду з річчю, побачимо по моєму настрою , а зараз є головним трошки інше
прийшовши до кімнати , я написала юджину і спитала де він , хлопець вже через хвилину відповів , що він біля вуликів , переодягнувшись у щось більш тепле і зручне я пішла до юджина , ми привітались , хлопець спитав як моє почуття і був радий , що мені вже краще
-покажеш де печера?
юджин:-ти впевнена , що нам це потрібно?
-а хто як не ми?