Ранок наступного дня почався з того, що нас розбудила Даша і сказала спускатись за 30хвилин в хол, в піжамах. Я ледь проснулась за 10 хвилин до того, щоб спускатись і пішла вмити обличчя і почистити зуби, вниз я спустилась сонна, там вже сиділи майже всі дівчата також сонні, поки ми чекали всіх решту ми заснули на табуретках. Біля мене сіла Віолетта.
- Добрий ранок, ти ще спиш? - запитала мене дівчина.
- Я.. ні.. не сплю вже. - відповіла я позіхаючи із напів закритими очима.
- Воно і видно. - сміючись сказала вона.
- А ти як? - поцікавилась я в неї. - Тебе не було майже тиждень.
- Мене відправили з вечірки в отризвитель. Я взагалі не пам'ятаю що було на вечірці. І нікого тут не знаю. - сказала вона.
- Взагалі нічого не пам'ятаєш? - запитала я з цікавістю і аж прокинулась. - А що взагалі пам'ятаєш?
- Пам'ятаю як напилась перед вечіркою з друзями і потім вже на таксі в хлам доїхала до вечірки, пам'ятаю охоронців і все, наступний кадр як я встаю під капельницею в лікарні. - сказала і просміялась Віолетта, я також засміялась.
- Треш. Я зайшла зразу після тебе на вечірку і ти почала всіх матюкати і кулаками перед Настею махати, ти там не тільки з нею билась, але тебе здається Лера вирубила і приїхала швидка. - сказала я, і після секундного нашого ахую ми засміялись.
В зал спустилась Кіра і сіла біля мене без настрою. Я обернулась до неї і штовхнула її своїм коліном її і вона глянула на мене своїм серйозним обличчям.
- Ти тепер до Віолети будеш мене ревнувати? - шепотом на вухо запитала я її, і вона кивнула, а я тільки засміялась.
Екран телевізора засвітився і там ми побачили Марію Третьякову з ще одним чоловіком які гуляли по нашому дворі, де сохла наша нижня білизна. Дівчата закричали, а я тільки посміхнулась з їхніх обличь, коли вони побачили наші труси і почали обговорювати їх.
- Тут явно якийсь ексцентричний в нас персонаж. - сказав чоловік і вказав на білизну Аміни, а ми з дівчата заржали, бо вони були схожі на великі шорти з малюнком південного парку.
Потім вони також розглядали і побачили багато чоловічих трусів, я також була шокована на той момент коли дізналась, що дівчата носять їх.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Час для змін
Short StoryНапевно одна з небагатьох історій про Пацанок українською мовою) Описую детально все що було проекті (якби там була Ірен(я)) + взаємовідносини між дівчатами, в особливості з Кірою)