Дуже багато сліз.
Надто багато страждань.
Усе опускається вниз
В прірву забутих бажань.
Більше не можу спати.
Не хочу жити життям,
Що дали на руки кати,
Віддавши з горою сміттям.
Скину той весь непотріб.
Нехай голова не болить.
Традицій закину вроздріб
В минулі часи лихоліть.
Втома проходить по тілу,
І вже нічого не злить.
Обертаю сторінку ту біль,
Що аж Душа гомонить.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Збірка віршів
PoetryМы греем сердце лишь одной мечтой, Любуясь чёрным, звёздным небом, И проводя глазами темноту Молимся о безнадёжном, смелом.
