Будь ласка, не дивись на мене.

Тебе не буде в моєму плані на майбутнє, Шу Джін.

Шу Джін прийняв ліки і спав всього лише близько години, перш ніж проснутися.

Він спав достатньо і тепер лихоманка повільно спадає, він більше не міг спати, особливо коли Шен Сінхе залишився з ним.

Помітивши, що Шу Джін дивиться на нього, Шен Сінхе, який працював за обіднім столом, повернув голову:

— Не спиш?

Шу Джін сказав так.

Шен Сінхе встав і налив йому води.

Замість того, щоб дістати воду з холодильника, Шен Сінхе увімкнув автомат для пиття в номері. Він чекав більше десяти секунд, доки вода не нагрілася, а потім підійшов із чашкою.

Шу Джін дивився на його спину. Несподівано Шен Сінхе обернувся, і зіткнувшись з ним поглядом, Шу Джін відразу відвів очі.

Мимовільно Шен Сінхе сів біля Шу Джіна і дав йому води.

Шу Джін відкинувся на подушки, що були на дивані, і зробив маленький ковток. Вода зволожила його сухі губи і зробила голос менш неприємним:

— Як ти дізнався, що в мене температура?

Спочатку Шу Джін хотів сказати «Як ти дізнався, що я хворий?», але подумав, що його гарячка почалася не через хворобу, а інші речі, тому змінив запитання.

— З сервісу принесли сніданок і вони довго стукали у двері, але ти не відчинив. — сказав Шен Сінхе, — Тому я негайно повернувся.

Шу Джін:

— О.

Злегка гаряча вода трохи зігріла Шу Джіна, а потім він почув, як Шен Сінхе спокійно запитав:

— Шу Джін, у тебе були стосунки з іншими людьми за останні декілька років?

Здавалося, він не відчув реакції Шу Джіна минулої ночі.

Хоча вони робили це раніше всього декілька разів. І через п'ять років Шу Джін не досяг ніякого прогресу, він все ще кусав Шен Сінхе за плече, доки задихався і плакав від болю.

Вії Шу Джіна тремтіли:

— Ен.

А потім запитав:

— А в тебе?

Шу Джін трохи нервував, доки запитував про це. Він міцніше стиснув чашку й чекав на відповідь Шен Сінхе.

Повинні бути, подумав він.

Тому що у Шен Сінхе не має причин не закохуватися.