Натаніель, не дивлячись на свій не здоровий вигляд, зміг широко посміхнутись обійнявши Кевіна, який вже почав плакати. Ендрю ж стояв на порозі у кімнату, на розглядав картину.
Задоволений тренер Ваймак сидів навпроти крісла, в якому щойно сидів рудий хлопчина. Натаніель з яскравою посмішкою та закритими очима, одягнений у чорний смокінг та червону сорочку обіймав Кевіна, та щось говорив йому на французській. Сам Кевін, у домашньому одязі та з стомленим виглядом обіймав брата, плакав в плече молодшому.
Рік, який почався у ніч приїзду Веснінськи з речами Дея, закінчився. Кевін знову під захистом свого брата.
Тільки щось не в'язалося. Те, яким спокійним був Нат повністю не сходилося із його зовнішнім виглядом. Але роль людини з питання, перейняв на себе Кевін.
-Це чудово, що ти тут. Але що за зовнішній вигляд? – запитав чорноволосий коли відпустив брата та трохи заспокоївся.
-А що не так? Я тільки з Евермору, тому і в чорному. – із яскравим не бажанням відповідати сказав рудий.
-А якщо серйозно? – Дей напружився, очікуючи жорстокої правди.
-Місяць тому я повернувся від Пруста, у гнізді мене майже не кормили, я сиджу на сильних заспокійливих. – перераховував на пальцях Нат. –Я приїхав у Колумбію на два дні, тож після завтра я їду у Балтімор, а через тиждень у Лондом до дядька Стюарта. – продовжував перераховувати хлопець, поки погляд Ваймака тяжчав, а Кевін бліднів.
-Балтімор? До.. – не встиг договорити Дей, як його перебив Веснінськи
-Ні, він у в'язниці. – із оскалом сказав рудий. –Я замість нього. Тому можеш вгадати хто засадив Натана. – від цих слів Кевін трохи розслабився, але останнє речення напружило інших.
-Не буду питати кому ти душу продав, щоб його позбавитись. – із легкою посмішкою сказав чорноволосий.
-Я б тобі усе одно не сказав. – рудий покрутив головою і продовжив говорити: -Тож ти зможеш мене вилікувати лише після повернення з Англії. – посмішка, така щира яка тільки могла існувати, розцвіла на обличчі Натаніеля.
-Повір, так вилікую, що забудеш про існування своїх заспокійливих. – сказав Дей поклавши руку на плече Веснінськи.
Ендрю слухав це все, спостерігав за усіма, а в грудній клітині щось поступово відмирало. холоднішало, і зникало. Наче його тут бути не повинно.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Смертельний театр
Short StoryНатаніеля все таки продають Моріямі. Але Натан допускає помилку показавши сину одну те що не потрібно, після чого молодший клянеться зайняти місце батька та розвалити Евермор.
