Грають полум'я вогні
Холоне кров моєй землі
Схаменітся ж ви люде
Кожна відьмою не буде
Не розігне кожна хмари
Що хитаются над вами
І не знайде ніяк примари
Що проведе поміж зірками
Не грають в світі чудеса
Немає чар, нема спокуси
Дай дурню віру в небеса
І той яблуко відкусить
Відкусить раз, відкусить двічи
Гріхів його ніяк не злічеш
Та подивись йому у вічи
Себе побачиш, бога знов кличеш
Просиш простить, хоч нечестивий
Плаче янгол давно сивий
Плачуть діти, плачу й я
Холоне матінка земля
Та сльози міст лишень збудують
С тобой до пекла помандрують
Сторож б'є тебе ключем
Душі стануть тягарем
Що важче цінностей буття
Несуть тебе у забуття
Несуть туди де муки - друг
Породиш ти десятий круг
Не світить сонце, гаснуть зорі
Наче в теплі, але надворі
Шукаєш сенс тепер буття
Но дане тільки сприйняття
Один ти тут, не буде більше
А може й будуть потім ще
Життя твоє не стане інше
Сізіфів цикл воно є
