- Я хочу зловити велику. - заявив Куроо, зачіпляючи наживку за кінець своєї вудки. Звичайно, чим ще можна було зайнятися, як не риболовлею під час вашої подорожі? Ви навіть поставили свій намет біля озера, тому перше, що він хотів зробити, - це порибалити.
- Розважайся. - чемно усміхнулась ти. У тебе не було риболовлі в планах, але чом би й не скласти йому компанію. Тож ти вирішила сісти на кілька каменів поруч із ним і занурити ноги у воду, спершись на лікті, щоб сонце могло просочити твою шкіру. Куроо закинув шнур і став чекати. Через деякий час щось нарешті зачепило наживку.
- О, я щось зловив! - вигукнув Куроо, знову привернувши твою увагу. Він миттєво відреагував і почав намотувати рибу, трохи смикаючи вудку, поки нарешті не витягнув її з води. Риба оливкового кольору звисала з гачка й бурхливо бризкала навколо. Куроо переможно усміхнувся і повернувся до тебе. - Це озерна форель. Що ти думаєш?- спитав він, від'єднуючи рибу від вудки, хоча все ще тримав її за волосінь, зачеплену в роті. Однак ти була більше налякана істотою, ніж зачаровані нею. Куроо помітив це, і усміхнувся. Твоє серце зупинилося, передбачивши його наміри.
- Куроо, не смій! - ти попереджувально пискнула, уже відступаючи. Його усмішка стала ширшою. Зробивши абсолютно протилежне тому, що ти сказала, Куроо підійшов до тебе з рибою в руці. Ти скрикнула, одразу встала і помчала геть, а Куроо незабаром погнався позаду з рибою.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
| Кенма Козуме
- Ти робиш це неправильно! - ти хихікнула, сидячи біля маленького вогню, який ви розклали, маючи намір посмажити зефір. Для обох з вас було дуже незвично виходити на вулицю, але ви разом вирішили, що вам варто хоча б раз спробувати піти в похід. Найнасиченіша річ, яку ви робили досі, це розведення багаття та смаження зефіру. Щось було краще, ніж нічого.
