Загублені весело стрибали коло костра а ми сиділи на колодах і говорили між собою. Потім я захотіла спати то пішла в будинок доки Пітер розганяв загублених. Я зайшла в спальню і навпроти мене появилося жовте світло а потім жінка.
Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.
Я приготувалася атакувати ?: Не бійся я не завдам тобі зла) Ласкавим голосом говорила вона Кес: хто ти така? Строгим голосом спитала я. ?: Я Міра допомагою тим кому потрібна допомога. Кес: але... Вона мене перебила Мір: тобі потрібна допомога я це відчуваю. Тому для початку заберіть малих потіряшок до Сторібрука бо інакше вони загинуть. Сказавши це вона зникла а я сіла на ліжко і стала думати про її слова. Потім прийшов Пітер і я зробила вигляд що нічого не сталося. Пен: чому ще неспиш? Кес:задумалась. Пен: ну тоді лягаєм) Ми лягли спати Піт зарився носом в моє волосся і так ми заснули.
