Коли лиходії повстають Книга2

Розділ 12

ЄЛЕНА

Ми їли на набережній поруч із блискучим аквамариновим океаном. Данте знав власників маленького ресторанчика, розташованого осторонь від людної доріжки, за масивним виступом біля головної набережної, заповненої туристами. Ми почали з Апероль Шпритца і перейшли до вина, доповнюючи наші закуски зі свіжих морепродуктів та страв з пасти, м'ясне блюдо, що плаває в зелені песто, та гіркий еспресо, щоб завершити все це.

Ми сміялися.

Було дивно думати, що я можу сміятися після такого признання, що Данте може, природньо, посміхатися після того, як його охопила лють.

Але в цьому й полягала сила того, що було між нами.

Ми пожвавлювали один одного, у доброму та поганому сенсі, все посилювалося і ставало гострішим.

Данте розповідав мені щасливі історії про своє дитинство в Перл-Холлі і обіцяв, що одного разу ми разом відвідаємо маєток, щоб він міг показати мені всі свої особливі місця. Я розповіла йому про те, як у вісім років упустила чотирирічного Себастьяна на голову. Після цього в нього довгий час була величезна шишка, тому всі ласкаво називали його

patatino

—

маленькою картоплею.

Коли після заходу сонця з'явилася невелика місцева музична група і над кам'яною доріжкою спалахнули ліхтарі, Данте запросив мене на танець.

Я дивилася на його руку, згадуючи, як він запросив мене на танець у Нью-Йорку на вечірці на честь Святого Дженнаро, і дивувалася, як далеко ми просунулися. Від ворогів до коханців, від суперників до єдиного цілого, скріпленого повагою та обожнюванням.

Я вклала свою руку в його велику долоню і дозволила йому провести мене в порожній простір між столиками на краю греблі та рестораном, що примостився на скелі.

Він притиснув мене до своїх грудей, потім перекинув назад через руку і посміхнувся мені в обличчя.

— Як виходить, що навіть з ворогами біля воріт я почуваюся спокійно з тобою?

Моє серце перевернулося в грудях, коли він так міцно сплів наші тіла, його рука домінувала над усім моїм попереком, притискаючи нас один до одного і повів мене на серію кроків танго. Я легко слідувала за ним, ведена його тяжінням.