Я не хочу знати це,
Відчуття, котре назавжди,
Залишиться нім болотце.
Багряне, чорне й неминуче,
Йти буде слідом як слівце,
Яке ти вимовив ще вчора,
Котре ти думав з'їсть мене.
Цей гнів, цей біль, цей дощ в середині,
Ненавиджу це відчуття.
З'їдає, вертиться в середині,
Нім увязнене пташá.
Але воно теж мріє й хоче,
волі й радості як я.
Але чи зможу я простити,
Цей біль і гнів нім вороття,
Цю клятву вічну зможу зняти,
І бути вільной як пташá?
Я знаю,але чи ти це хочеш?
Щоб мир і радість була в нас?
Невже ти й справді не кликочеш,
Й не хочеш мудрості в цей час?
YOU ARE READING
Короткі вірші
PoetryТут будуть знаходитися мої думки зформульовані в рифму. Одним словом короткі вірші
