Діана.
Питання, яке мене тривожить, мабуть, вічність.
Як можна назавжди стерти з пам'яті колишнього хлопця і більше ніколи не бачити його?
Леон Холл Кінг. Він зруйнував все. Зруйнував все, що ми почали разом.
На той час йому вдалось розтопити моє серце і заволодіти ним. Я здалася йому на милість. Я хотіла, щоб наші батьки домовились про шлюб. Я бажала його так, як нікого і ніколи раніше.
Та він зруйнував мою довіру. Моє кохання.
Навіщо було закохувати мене в себе, якщо не бажав нічого більшого? Це він відмовився від мене, не я.
Кіяра Берарді, реально? Вона?
Тоді я подумала, що йому просто подобається розтоплювати крижані жіночі серця. Що він збирає свою особисту колекцію крижинок. Проте коли він сказав на вечірці, що вона стане його жінкою, я пішла.
Я здалась. Програла.
Відмовилась бути його. І це його провина. Він зробив зі мною це. Це завжди був він.
З моїх думок мене виводить своїм гучним голосом сестра.
– Діано, тут тебе кличуть, – Мія стукає в двері кімнати.
В неї на диво веселий голос. Що це може бути, що в день трауру вона посміхається?
– Я зараз, – відповідаю, потираючи спітнілі долоні.
Я дописую нову статтю про те, що в Кейт і Джеймса Нантейль скоро відбудеться поповнення, бо Кейт вагітна. Пам'ятаю її як ще розпалену і дуже привабливу студентку, яка аж ніяк не бажала стати обговоренням року. Дивно бачити, як вона носить в собі дитину Джеймса. Про це знають одиниці, тож мені варто закінчити якнайшвидше, щоб сьогодні ж і викласти її.
Після закінчення коледжу батьки не дали мені ніякої роботи, хоча й обіцяли. Мені доводиться днями писати дуркуваті статті, щоб хоч якось витрачати свій вільний час. Це набридає, чесно кажучи.
Батьки вигідно віддали Мію в лапи багатія, який на шість років старший за неї. Я злюсь на них із багатьох причин, але основною завжди буде та, що я на три роки старша за неї, а вони навіть не думають щось робити зі мною. Моя мила нещасна Мія, яка не хотіла нічого такого.
Я якраз у тому віці, щоб одружуватися. І якби вони думали про мене, то давно б сказали кинути Мікаеля і знайти собі нормальну пару. Вони, як і я, прекрасно знають, що я ніколи не вийду за Мікаеля, бо той любить тільки себе і швидше зробить пропозицію своєму відображенню в дзеркалі, ніж мені.
Моя сукня прилипає до тіла, бо в будинку здається ще душніше, ніж надворі. Можу тільки уявити, як зараз Мії, будучи в стількох вишукано приставучих тканинах, та ще й із розпущеним волоссям. Це просто пекло.
Двері до кімнати відчиняються і я вимикаю ноутбук, закриваючи сайт зі статтею.
– Я ж сказала, що зараз, – піднімаюся з дивану і роззявляю рот.
Він тут.
– Що зараз? – його голос звучить навіть грубіше, ніж три роки тому.
– Вийди з кімнати, – показую пальцем на вихід.
Мені справді потрібно, щоб він пішов, бо інакше я задихнуся. Що він взагалі тут робить?
Він стоїть на місці, а його обличчя таке ж кам'яне, як і завжди. Сталевий погляд прикутий до мене, ніби я повинна впасти на коліна і радіти його появі.
Леон зруйнував наше кохання три роки тому. І зараз він тут, щоб зруйнувати моє життя.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Гріхи минулого
ChickLit№1 з циклу "Грішні". Він завжди володів мною. Як моїм серцем, так і тілом. І він знову тут. Знову прийшов у мій світ, який я закрила від нього. Він знову тут, щоб володіти мною. Щоб показати мені, що я належала йому завжди. І що належатиму й надалі...